Україна відзначає 8 травня як День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років.

Українці приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.

Поступовий офіційний перехід до європейської традиції розпочався після Революції Гідності. Ця традиція полягає не тільки в зміні дати, а й у зміні фокусу – з культу зброї та перемоги на внесок різних спільнот у подолання нацизму, на окрему людину, її страждання і втрати у війні. День пам’яті та перемоги – це нагадування, що Друга світова розпочалася внаслідок домовленостей двох тоталітарних режимів: націонал-соціалістичного (нацистського) у Німеччині й комуністичного в СРСР, а також мовчазного небажання найпотужніших держав світу чинити спротив агресорам.

Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини, попри відсутність власної держави. Мільйони вихідців з України чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Однак перемога над нацизмом стала результатом титанічних зусиль десятків держав і сотень народів.

Перемога є  передусім мир, а не війна. І нині українці, відстоюючи 

свою свободу у розв’язаній росією війні, вкотре нагадують усім важливість миру.

Ми не дамо переписати нашу історію, ми вкотре нагадуватимемо про внесок українців у перемогу над нацизмом.