24 травня 2023 року велика зала Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора зібрала величезну кількість шанувальників високого музичного мистецтва не лише міста, але й Закарпатської області, численних викладачів, студентство, колег з різних мистецьких установ Ужгорода, багатьох випускників попередніх років, які з’їхалися з різних куточків нашого краю. Усі вони, незважаючи на дощ і негоду, зібралися на неординарну мистецьку подію – звітний концерт лауреата міжнародних конкурсів і мистецької премії імені Дезидерія Задора – оркестру народних інструментів «Віртуози Закарпаття» Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора (керівник – Світлана Стегней).

В останні роки кожна концертна програма цього колективу окреслювалася назвою, яка відображала мистецьку ідею та головний задум у відборі музичних творів. На другому році війни, коли усі думки закладу з тими, хто нас захищає, концертну програму було названо «Де ти тепер…» і присвячено нашим викладачам, випускниками, друзям й усім тим, хто воює на фронті, захищаючи наше мирне небо. Тема захисників та образ Батьківщини стали своєрідною лейттемою концерту, який продемонстрував, що і під час російсько-української війни Україна впевнено плекає таланти та через музичне мистецтво демонструє незламність духу, свою ідентичність і велике українське серце.

Ментальний, смисловий та емоційний стрижень концерту утворили твори українських композиторів з різних регіонів країни: Києва (Ігорь Шамо), Житомира (Віктор Косенко), Одеси (Віктор Власов), Миколаївщини та Полтавщини (Михайло Колачевський), Львівщини (Станіслав Людкевич), Закарпаття (Дезидерій Задор і Віктор Теличко) і т.д.

Своєрідним обрамленням концерту стали музичні твори карпатської тематики, які вказували слухачам-закарпатцям на те, хто ми і звідки родом.

Відкрила концерт композиція, яка вже перетворилася на своєрідну музичну візитівку оркестру народних інструментів Ужгородського музичного фахового коледжу, а в далекому 1946 році була спеціально для нього написаною Д. Задором. «Закарпатські ескізи» захопили слухачів регіональним колоритом, красою гірських мальовничих пейзажів, різноплановістю й розмаїттям контрастних варіацій на теми народних пісень «Верховино, ти світку наш» та «Через річеньку». У високомайстерному й бездоганному виконанні оркестру народних інструментів цей твір сприймався як шедевр закарпатської музики.

Поряд з ім’ям фундатора закарпатського професійного мистецтва Дезидерія Задора в концертній програмі було представлено й ім’я голови Закарпатського осередку Національної спілки композиторів України – Віктора Теличка. Обидва вони пов’язали своє життя із нашим закладом.

Фінальна композиція Миколи Безушкевича «Свято в Карпатах» із запальними коломийками втілила оптимізм горян, а в контексті нашого часу – віру в перемогу над злом.

Інші твори українських композиторів, що утворили внутрішню наповненість концерту, передали надзвичайно багату палітру настроїв: серед яких переважала лірика в її найрізноманітніших проявах: від туги за рідним домом і трагізму втрат – до відкритості й щирості української душі, зізнань у коханні та віри в щасливе майбутнє.

«Ой верше мій, верше» – народна пісня-символ депортованих лемків нагадала про вимушених переселенців, яких у зв’язку з війною нині в Ужгороді дуже багато. Етюд до-дієз мінор Віктора Косенка став своєрідним аналогом балади-реквієму «Пливе кача по тисині». Він сприймався як оплакування втрачених життів і шана загиблим українським героям. Світлий образ коханої, що потужно підтримує солдата у воєнних окопах, відобразила пісня Ігоря Шамо на слова Бориса Палійчука «Де ти тепер…», написана в дусі легкого прощального вальсу. Оригінальний «живий» одеський колорит і позитивний заряд енергії внесли композиції Віктора Власова («Свято на Молдаванці» та «Кроки»). Ментальну схильність українців до лірики відобразили сольна обробка української народної пісні «На вулиці скрипка грає» О.Доскалова, а віру у відродження нації – «Гагілка» С.Людкевича.

Образ України відтінила історична паралель про геноцид єврейського народу. Її актуальність пояснювалася подібністю з нашим часом: як фашисти колись безпідставно знищували євреїв, так і рашисти нині вбивають українців. Зв’язок з єврейською темою виявили три композиції у виконанні оркестру народних інструментів: «Єврейська фантазія» для двох акордеонів і оркестру В.Теличка (нагадування про відправлення 20 квітня 1944 року тисячі ужгородських євреїв в Освенцем), «Список Шіндлєра» Джона Вільямса (про підприємця, який врятував від смерті багато сотень невинних людей) та обробка однієї із найвідоміших єврейських пісень «Хава наґіла» (про перемогу добра) Володимира Стегнея.

Струмінь позитиву внесли також музичні твори, пов’язані з ім’ям відомого аргентинського композитора ХХ століття Астора П’яццоли, що збагатив танго елементами джазу та класичної музики. До програми увійшли його композиція «Нова гвардія» та «Концертний етюд на тему Астора П’яццоли «Спогад про вічну любов» Франка Анжеліса.

При цьому головне враження від концерту пов’язалося з виконавською майстерністю оркестру народних інструментів «Віртуози Закарпаття», одного із кращих колективів такого типу не лише на Закарпатті, але й в Україні. Він неодноразово перемагав на різноманітних престижних міжнародних конкурсах та удостоювався звання лауреата мистецької премії імені Дезидерія Задора. Спостереження за цим колективом доводять, що оркестр не лише утримує високу фахову планку та відповідність назві («Віртуози Закарпаття»), але й виявляє подальше професійне удосконалення та зростання. Він демонструє вільне володіння складною виконавською технікою, виявляє високий рівень ансамблевості та злагодженості різних груп оркестру, органічне злиття виконавців у єдине ціле та повне підпорядкування волі досвідченої диригенти Світлани Стегней (заслуженої працівниці культури України, відмінниці освіти та викладачки-методистки). Усі оркестранти миттєво й точно реагують на кожен змах диригентської палички. Завдяки цьому досягаються витончені «ажурні» фразування, несподівані динамічні зіставлення, «надтихе» звучання великої кількості виконавців (що потребує неабиякої майстерності), тримається баланс оркестрових груп, оркестру та солістів. Оркестр трактується двояко, як у традиційному амплуа, так і в ролі супроводу до сольного виконання, легко утворюючи «другий план». Своєрідності «Віртуозам Закарпаття» надало збагачення складу оркестру кришталевим звучанням трикутників, групою акордеоністів і виконавців на кобзі, а у творі В.Теличка – введенням ударних інструментів (виконавець – заслужений працівник культури України Артем Калинич). Важливу роль в оновленні звучання колективу відіграли талановиті високомайстерні інструментування майже усіх музичних творів концерту (за винятком «Гагілки»), здійснені Володимиром Стегнеєм. Кожен твір, що створювався на очах у публіки, виявляв свою неповторність, внутрішню динаміку розвитку та приносив естетичну насолоду. Короткою та влучною характеристикою музикування цього колективу можна визначити словосполученням «високий рівень досконалості».

Слід зауважити, що, складаючи програму та запрошуючи до участі тих чи інших музикантів, керівниця оркестру намагалася не повторюватися та вводити щось нове. Світлана Стегней зуміла «здивувати» своїм вибором та підтримати музичні таланти. З оркестром народних інструментів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора вже виступали видатні піаністи, співаки, трубачі, віолончелісти. На цьогорічний концерт до спільного музикування вона запросила молодих викладачок класу «скрипки» та «академічного співу», студентський хор, кращих студентів-акордеоністів (учасників оркестру народних інструментів) музичного коледжу, а також перспективну ученицю Ужгородської дитячої музичної школи №1. Кожен із «партнерів оркестру» допомагав урізноманітнити програму.

Розпочну зі співаків. Зворушливим моментом концерту стала участь у ньому учениці Ужгородської дитячої музичної школи №1 Євгенії Сидун (клас викладача Олени Тимчик). Юначка переконливо відтворила образ народної пісні в обробці О. Доскалова «На вулиці скрипка грає» та гарно впоралася з вокальними завданнями.

Лауреатка міжнародних конкурсів Людмила Славець з унікальним альтовим тембром голосу наповнила народну пісню «Ой верше мій, верше» тихим сумом і задушевністю. Артистизм, вільне володіння вокальною технікою та музикальність становили її сильні сторони. Супровід оркестру виділився делікатністю та трепетним тремоло.

Визнана в Європі оперна співачка, лауреатка міжнародних конкурсів Мирослава Швах-Пекар проспівала центральний твір концертної програми «Де ти тепер…» (І. Шамо – Б. Палійчука), який не лише визначив назву концерту, але й став його окрасою. У заворожуючи гарному національному вбранні виконавиця впевнено переконала у нев’янучій красі української пісенної класики. А оркестр, що органічно її підтримував яскравими гармонічними фарбами, додав м’якості та романтичності.

А от монументальне об’єднання двох великих колективів музичного коледжу: оркестру народних інструментів (кер. С.Стегней) зі студентським хором (кер. О.Зюбрицька) утворило одну із внутрішніх кульмінацій концерту. Обидва колективи є лауреатами міжнародних конкурсів і відносяться до тих, які доводять рівень виконання до ідеального, У їх виконанні «Гагілка» Станіслава Людкевича перетворилася на грандіозне дійство, де жваві крайні розділи («Янчику-подолянчику») символізували радість приходу Весни, відродження життя та неспинний рух, а середній розділ («Ой не ходи, кочуронько») відтінявся виразною лірикою. Успіху сприяло вдале інструментування викладача музичного коледжу Анастасії Жужгової. Хотілось би, щоби у цих двох прекрасних колективів було більше спільних проектів!

Щодо інструменталістів, то їх теж було декілька. Високотехнічним і добре зіграним виявився дует талановитих і перспективних акордеоністів у складі Ростислава Чварсюка та Дарії Дьолог (клас викладача Володимира Стегнея). Вони виділилися у трьох номерах (в дуетах та окремо): 1) в «Єврейській фантазії» В.Теличка (дует); 2) під час виконання композиції В.Власова «Свято на Молдаванці» (соло Р.Чварсюка) та 3) у «Концертному етюді на тему А.П’яццоли» (дует Д.Дьолог зі своїм викладачем В.Стегнеєм), щоразу демонструючи високий виконавський рівень.

Певною тембральною «несподіванкою» стало введення партії фортепіано в якості супроводу до оркестру в оригінальному аранжуванні відомого фортепіанного «Романсу» Михайла Колачевського. На елегійний ніжний супровід Марії Негер нашаровувалася виразна українська пісенно-романсова мелодія оркестру, яка демонстувала його великий потенціал музикальності та виразності.

Вдалим та запам’ятовуючим виявився блискучий тандем оркестру народних інструментів з молодою викладачкою-скрипалькою Оксаною Попович у «Списку Шіндлєра» Дж.Вільямса. Солістка-інструменталістка вразила силою емоцій та досконалим володінням інструменту, переконуючи, що скрипка – це «цариця інструментів», здатна якнайтонше передавати глибину людських переживань. «Спрацьовували» й композиційні композиторські прийоми: самотнє звучання скрипки в обрамленні твору, а в основній частині відтворення невимовного болю й туги через повнозвучні переплетення сольної й оркестрової мелодичних ліній, які підсилювали та взаємодоповнювали одна одну. Оркестр щоразу переконував слухачів, що він здатний до співпраці з різними виконавцями.

Загальна динаміка концертної програми та її життєствердне завершення утверджувала слова ведучої концерту (завідуючої циклової комісії «Теорія музики») Наталії Стинич: «Україна сильна, незламна, вільна».

Концерт «Де ти тепер…» викликав захоплення слухачів. Кожен номер супроводжувався шквалом оплесків, великою кількістю квітів та отримав схвальні відгуки від фахівців. Він продемонстрував результати тривалої, кропіткої роботи керівника та кожного оркестранта окремо, за що дякуємо усім тим, хто виступали на концерті. Ця величезна праця стала тим мистецьким фронтом, що допомагає плекати музичні таланти та уславлювати нашу неньку-Україну.

Дякуємо Збройним силам України за можливість проведення звітного концерту оркестру народних інструментів «Віртуози Закарпаття» Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора. Особлива подяка Світлані Стегней за професійну підготовку концертної програми та чудову організацію концерту. Щиро віримо у перемогу та робімо усе, що в наших силах, для майбутнього процвітання нашої країни!

 Віра Мадяр-Новак, кандидатка мистецтвознавства,

заслужена діячка мистецтв України,

викладачка-методистка Ужгородського

музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора