Харків нині – це місто, що героїчно тримається під обстрілами російських ракет. Зранене й постраждале воно тримає високу планку якісного рівня освіти (у тому числі й музичної). 25–27 квітня 2025 року Харківський музичний фаховий коледж імені Б. М. Лятошинського організував і блискуче провів VIII Всеукраїнський конкурс «СОЛЬФЕДЖІАДА – 25», в рамках заходів якого в online-форматі відбулася Всеукраїнська педагогічна науково-практична конференція «Сучасна музична освіта: пошуки, проблеми, тенденції» та методичний семінар на тему: «Узагальнення психолого-педагогічного досвіду в діяльності викладачів мистецьких закладів». Конкурс із сольфеджіо охопив дві категорії здобувачів освіти: студентів музичних і мистецьких коледжів та учнів мистецьких шкіл. Науково-методичний супровід йому забезпечили педагогічна конференція та семінар. До складу спікерів ввійшли авторитетні музикознавці та композитори України із Запоріжжя, Сєвєродонецька, Києва, Сум та Ужгорода, серед яких доктори та кандидати мистецтвознавства, викладачі-методисти, а також перспективні молоді педагоги. Вони представляли різні мистецькі заклади України: Національну музичну академію України, Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв, Київську муніципальну академію музики імені Р. М. Глієра, Харківський національний інститут мистецтв імені І. П. Котляревського, Харківський музичний фаховий коледж імені Б. М. Лятошинського, Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора, Сівєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені С. С. Прокоф’єва, Сумський фаховий коледж культури і мистецтв імені Д. С. Бортнянського, а також Харківську дитячу музичну школу №14.

Педагогічний форум поділився на два тематичних блоки: І. Україністика; ІІ. Музична педагогіка та питання психології; а семінар узагальнив досвід викладання різних навчальних дисциплін у мистецьких закладах України.

Відкрили конференцію (у ювілейний рік Б. М. Лятошинського) доповіді, пов’язані з творчістю видатного українського композитора-симфоніста ХХ ст. – Бориса Лятошинського. Докторка мистецтвознавства І. Г. Тукова та кандидатка мистецтвознавства Т. В. Гомон (яка є головою ГО «Фундація Лятошинського») поділилися історією як у перші тривожні місяці повномасштабного вторгнення росії оперні театри Європи виявили бажання підтримати Україну, звернувшись із проханням надати партитуру опери, яка би гідно представила нашу країну у той складний час. Митці запропонували оперу «Золотий обруч» Бориса Лятошинського про відвагу і винахідливість українців під час минулих воєн. Та з партитурою виникли проблеми. Вона не була опублікованою. Звернулися до архівів, рукописів композитора, скомпонували фрагменти наявних партитур двох редакцій, щоби опера дійшла до європейських сцен. Інша запланована тема заступниці директора з навчально-методичної роботи ХМФК ім. Б. Лятошинського М. Б. Лупандіної присвячувалася вшануванню 130-річчя Б. Лятошинського.

До роботи наукового форуму долучилися філологи та театрали, що виявили інтерес до тем на перетині слова й музики; слова, музики та акторської гри. Увазі слухачів було запропоновано теми «Нерозривний світ музики Лесі Українки з її творчістю в контексті українського музикознавства» філологині А. Ю. Булах (м. Сівєродонецьк); «Мистецтво слова на сцені та у вокалі: від традицій до цифрових інновацій» членкині Національної спілки театральних діячів Л. Й. Кохан (м. Харків). Україністику підсумовував огляд історії музичного життя Бахмутського повіту кінця ХІХ-початку ХХ століття, здійснений членкинею Національної спілки журналістів України Л. В. Зіноватної (м. Сівєродонецьк)

У педагогіко-психологічному блоці було порушено низку актуальних для нинішньої України проблем. Кандидатка мистецтвознавства О. Ю. Сєрова (м. Київ) розкрила тему про залучення в мистецьку освіту цифрових технологій: «Теорія поколінь у контексті цифрової культури: адаптація педагогічних методик у мистецькій освіті». На засобах адаптації студентів до навчального процесу та їх психологічної підтримки в умовах воєнного часу закцентувала увагу викладачка-методистка та завідувачка відділення ХМФК ім. Б. М. Лятошинського М. В. Петрович. Тему «Рольові моделі професії викладача закладу мистецької освіти в умовах сьогодення» порушила кандидатка мистецтвознавства О. В. Чередниченко (м. Харків). Цікаві аспекти психолого-педагогічної проблематики висвітлила голова ЦК «Музичне мистецтво естради» Харківського музичного коледжу Т. І. Петухова у доповіді «Мистецтво бути почутим: пошук ефективних стратегій викладання та взаємодії з учнями, враховуючи різні психотипі сприйняття інформації». А от питанню необхідності проведення аналізу музичних творів з учнями-виконавцями ПСМНЗ МС присвятила свою доповідь викладач-методист Харківської ДМШ №14 А. А .Нікітіна – «Аналіз музичних творів: від змісту до інтерпретації».

На високому творчому підйомі пройшов і методичний семінар, де спікери ділилися власним досвідом викладання, практичними рекомендаціями, презентували підручники, збірники, навчальні програми. Нікого з присутніх цей захід не залишив байдужим. Голова ЦК «Музично-теоретичні дисципліни» М. Р. Ємельянченко (м. Суми) здійснила цікавий огляд створених нею Робочих зошитів з «Теорії музики» та приголомшила майстерним володінням методами цифровізації, націленими на те, щоби зробити навчальну дисципліну максимально захоплюючою та творчою. Майстерними авторськими презентаціями власних композиторських збірок педагогічного репертуару стали виступи: «Кольорові фантазії» Л. Волошиної (м. Запоріжжя); «Шлях до вершини: 25 п’єс різної складності для юних піаністів» Д. М. Малого (м. Харків), «Збірник п’єс та ансамблів для духових інструментів» А. Ю. Винокурова (м. Харків). А прекрасним завершальним акордом стала тема «Курс джазової гармонії Девіда Беркмана» у досконалому поданні викладача композиції та гармонії ХМФК ім. Б. М. Лятошинського – Є. В. Андрєєва (м.Харків).

Авторці цих рядків було приємно долучитися до образно кажучи «Клубу музичних інтелектуалів» з темою, що розкрила особливості нової навчальної програми з музичного фольклору 2024–2025 навчального року, розробленої в Ужгородському музичному фаховому коледжі імені Д. Є. Задора. Причини, що стимулювали розширити сітку навчальних годин, витікали зі специфіки народно-музичної культури Закарпаття. Програма поєднала загальноукраїнські тенденції з регіоналістикою. Елементи, які збережені з напрацювань попередніх років, були проілюстровані переконливими відеозаписами великодніх ігор («Лішочки»); зразками реконструкції співу у народній манері (Міжнародний проєкт «Folk_Me») відтворені студентами закладу. Приємною несподіванкою стало те, що найбільше захоплення присутніх викликало виконання теоретиками та піаністами 2021 року пісні «Да косив батько» (соло Вікторії Панько), про що засвідчила поява на екрані зливи «лайків». Яскравості доповіді додавали раритетні фотографії з історії викладання музичного фольклору в нашому навчальному закладі.

У заходах харківської «Сольфеджіади» в якості доповідача Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора взяв участь вперше. Кропітка підготовка себе виправдала. Наш заклад виглядав на високому рівні й органічно влився в каскад пізнавальних, змістовних і фахових доповідей. Це був справжній обмін досвідом, практичними наробками, які змушували замислитися над процесом викладання, сучасними освітніми технологіями та методами. Мені особисто було цікаво спостерігати наскільки потужно розвинулася діджиталізація (переведення інформації в цифровий формат) на прифронтових територіях. Задля перетворення уроків у цікаве дійство залучається багато різних комп’ютерних програм, музиканти-педагоги активно співпрацюють з програмістами. Ба навіть конкурс із сольфеджіо провести в онлайн-режимі – це теж «нове слово» у світлі залучення нових цифрових технологій!

Враження якнайкращі, як післяосад – захоплення творчим та інтелектуальним потенціалом Харківського музичного фахового коледжу ім. Б. Лятошинського, доповідачів від якого було найбільше. Хочеться подякувати усім учасникам за цікаві й потужні доповіді, організаторам за прекрасно організовану конференцію та доброзичливу атмосферу, численним слухачам, які активно реагували на інформацію, яка подавалася (у тому числі Н.І.Стинич, нашим колегам-викладачам і студентам-теоретикам). Особлива подяка Збройним Силам України, які неймовірними зусиллями не дозволяють ворогу досягти його планів та уможливлюють проведення таких важливих педагогічних конференцій України.

Віра Мадяр-Новак, кандидат мистецтвознавства,

залужений діяч мистецтв України, викладач-методист

Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора