На днях викладач Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора уперше взяла участь у престижному Міжнародному етномузикознавчому симпозіумі «Актуальні питання східноєвропейської етномузикології», що за своїми масштабами, кількістю учасників, тривалістю проведення, важливістю та цікавим ракурсом порушених наукових проблем у царині музичного фольклору виявився яскравою й вагомою науковою подією в етномузикознавчому житті України та Європи.

Симпозіум проходив з 7 по 10 люте 2024 року в режимі онлайн на базі Навчально-наукової лабораторії музичної фольклористики та етнографії Дніпровської академії музики. Він розкрив потужний науковий потенціал її учасників – видатних українських етномузикологів та їх європейських колег. В роботі форуму працювали 55 кандидатів і докторів мистецтвознавства з Києва, Дніпра, Харкова, Чернігова, Львова, Рівного, Івано-Франківська, Ужгорода, а також відомі європейські дослідники зі Словенії, Сербії, Польщі, Фінляндії, Швеції, Ніделандів, країн Балтії – Естонії, Литви (зокрема, з Вільнюса, Каунаса, Клайпеди, Варени) тощо.

Основним гаслом симпозіуму стало прагнення організаторів охопити якомога більше актуальних проблем сьогодення, по-справжньому зацікавити колег новизною наукових відкриттів і вразити глибиною наукових досліджень. Чотириденний симпозіум містив аж вісім найрізноманітніших тематичних секцій, серед яких: «Обрядово-пісенний фольклор: етнографія, типологія, географія», «Фольклористичні дослідження та виконавський фольклоризму в контексті історичного часу», «Етноінструментознавчі дослідження», «Методи та персоналії регіональних фольклористичних досліджень», «Фоно- і графо- колекції українського фольклору: методи дослідження та збереження», «Українська обрядова весільна пісенність: типологія та географія», «Фольклор і війна», «Етномузикознавча педагогіка та промоція етнокультури». І це були не лише проголошення доповідей – а й надзвичайно активні обговорення й дискусії однодумців та опонентів тривалістю 10 хвилин. У цьому сенсі нагадаю, що у Платона та Ксенофонта «симпозіумами» називали діалоги. Поштовхом для дискусій ставали попередньо опубліковані у вигляді електронних буклетів Тези доповідей. Вони й дозволили заздалегідь ознайомитися з проблематикою учасників цього наукового форуму. Щодня в роботі симпозіуму відбувалися додаткові цікаві події: Лекція-концерт Ольги Гусіної «Традиційне весілля Дніпропетровщини: дівич-вечір» (творчий керівник Галина Пшенічкіна, наук. консультант Анастасія Любимова) за участі фольклорного ансамблю «Калита» (керівник Марас Хмилюк), Лекція-презентація «Етнічна складова музики до кінофільму «Довбуш» (2023): підготовка та реалізація» від композиторки цього фільму Алли Загайкевич та консультантки з фольклорних питань Ірини Федун, Презентації новітніх етномузикознавчих видань, Круглий стіл тощо.

Якість підготовки усіх учасників була надзвичайно високою, а фактор спілкування однодумців надав надзвичайно потужній імпульс до подальшої праці. Усе, що відбувалося було вкрай пізнавальним і цікавим.

Авторка цих рядків щиро дякує організаторам наукового форуму за надану можливість бути слухачкою й доповідачкою IV Міжнародного етномузикознавчого симпозіуму та мати честь представляти Закарпаття з темою «Закарпатський фоноархів Володимира Гошовського: історія створення». Дякую усім учасникам за палку підтримку України.

Мирного усім нам неба, міцного здоров'я, спокою й впевненості у завтрашньому дні!

Віра Мадяр-Новак, етномузикологиня,

кандидатка мистецтвознавства,

викладачка-методистка Ужгородського державного

музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора