28–29 квітня 2023 року в музично-фольклористичному житті України відбулася значима подія – XIII міжнародна конференція дослідників народної музики червоноруських (галицько-володимирських) та суміжних земель, організована в онлайн-режимі Кафедрою музичної фольклористики Львівської національної музичної академії імені М.В.Лисенка. Цей науковий форум є одним із найпрестижніших на Західній Україні. Започаткований у 1990 р. Б.Луканюком, в останні десятиріччя він регулярно проводився раз у два роки (востаннє – до війни).

Цьогорічна конференція зібрала етномузикологів трьох частин світу: Європи, Америки та Африки. Європу представили науковці України, Польщі, Литви, Угорщини; Америку – вчені Канади, Африку – дослідник із Нігерії (вперше у подібних заходах України!) В якості слухачів були присутні етномузикологи та студентська молодь з різних куточків України, перелічених країн, а також США та Австралії.

Рівень проведення конференції відповідав високим світовим стандартам: тези досліджень було заздалегідь опубліковано українською або англійською мовами задля уможливлення активного обговорення їх наукових ідей під час доповідей, праці презентувалися вперше й містили високий відсоток новизни, строго витримувався регламент доповідей та обговорень, кожен виступ обов’язково супроводжувався яскравими унаочненнями у вигляді ілюстративного матеріалу. Коло доповідачів становили виключно кандидати та доктори мистецтвознавства, доктори музики та доктори філософії.

В центрі уваги традиційно були народна музика України та новітні дослідження зарубіжних етномузикологів.

Науковий форум переконливо демонстрував, що і в умовах воєнного стану вітчизняні науковці не припиняють розвивати українську етномузикологію, розширювати контакти із зарубіжними вченими, поглиблювати пізнання історії та теорії музичної фольклористики, збагачувати регіоналістику, мелогеографію. Вони зосереджуються на вивченні архаїчних музичних обрядів і найрізноманітніших музичних жанрів, на репертуарі яскравих народних виконавців, питаннях нотації.

Під час війни у полі зору учасників конференції опинилися проблеми збереження звукозаписів (необхідність резервного їх копіювання), залучення музичного фольклору для відновлення психологічного здоров’я нації, питання реконструкції народного співу та інструментального виконавства. Науковий інтерес викликали й дослідження іноземців, що висвітлювали актуальні проблеми зарубіжної етномузикології. Здійснювані міжнаціональні паралелі сприяли розширенню світоглядних позицій українських вчених і науковому обміну новітніми дослідженнями.

Найпотужніше на форумі постала львівська фольклористична школа: професорсько-доцентський склад Кафедри музичної фольклористики, наукові співробітники Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології ЛНМА ім. М.В.Лисенка та представники Кафедри фольклористики імені Ф.Колесси Львівського національного університету імені Івана Франка. В якості доповідачів опинилися І.Довгалюк, Н.Супрун-Яремко, Б.Яремко, Ю.Рибак, Л.Лукашенко, В.Ярмола, Л.Добрянська, Я.Павлів, А.Черноус, А.Вовчак, О.Коломиєць.

Глибиною досліджень відзначалися доповіді київських етномузикологів Національної музичної академії України: Є.Єфремова, І.Клименко, М.Скаженик. Із регіонів до роботи конференції долучилося Закарпаття (В.Мадяр-Новак) та Харків (В.Осадча).

Усіх присутніх приємно вразила велика солідарність з Україною музично-фольклористичної спільноти світу. Своєї участю у конференції та щирим вболіванням за долю нашої країни зарубіжні науковці демонстрували акт підтримки України. Три доповіді канадійців: А.Нагачеського (Едмонтон), В.Машалова  (Торонто) та Ю О.Зайцевої-Герц (Едмонтон) присвячувалися гуцульським танцям, співу та нотаціям гуцульського фольклору. Етномузикологи Польщі – В. Ґроздев-Колачинська (Варшава) та Б. Максимюк-Пацек (Люблін), Литви – Р. Слюжинскас (Вільнюс) та Нігерії  – С. Олуфемі Аканде (Аго-Івоє, Штат Огун) висвітлювали питання своєї національної етнокультури.

Загалом конференція пройшла плідно та на високому емоційному підйомі. Для Закарпаття було за честь брати участь у такому вагомому науковому форумі і представляти на ньому Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д.Є.Задора, який на сьогоднішній день виступає лідером Закарпатської області в галузі досліджень народної музики нашого рідного краю. Тема дослідження авторки цих рядків «Володимир Гошовський – продовжувач починань Філарета Колесси на Закарпатті» стосувалася питання вивчення історії української музичної фольклористики, розкриття невідомих сторінок взаємин двох корифеїв вітчизняної етномузикології та бачення спадкоємності між Ф.Колессою та В.Гошовським. Дослідження унаочнювалося цитатами та порівняльними таблицями.

Хоча конференція вже позаду, але яскраві враження зберігаються, як і усвідомлення того, що вивчення української народної музики – це справа державного значення.  Наукове підтвердження самобутності національного музичного фольклору й прадавнього його коріння зараз, як ніколи, актуальне. Отож працюємо й надалі в ім’я України!

Віра Мадяр-Новак, кандидат мистецтвознавства,

викладач-методист КЗ «Ужгородський музичний

фаховий коледж імені  Д.Є.Задора» ЗОР,

заслужений діяч мистецтв України