Нещодавно в малій залі Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора відбулася важлива інформативно насичена подія – музикознавчі читання «Музика, що виходить за межі простору та часу»: до 130-річчя від дня народження Бориса Лятошинського. Організатором заходу стала викладачка української музичної літератури, кандидат мистецтвознавства Віра Василівна Мадяр-Новак, яка залучила до його проведення викладачів і здобувачів освіти теоретичного відділу, а також палких шанувальників творчості видатного українського митця з інших відділів нашого закладу й взяла на себе місію наукового керівника студентських доповідей.

Преамбулою до музикознавчих читань стала прем’єра фортепіанного твору «Посвята Борису Лятошинському» цьогорічного випускника коледжу, здобувача освіти духового відділу Андрія Тинти (клас композиції В. Ф. Теличка). У виконанні автора композиція вразила емоційною глибиною, залученням улюблених «терпких» гармоній Б. Лятошинського, логічністю музичного розвитку, силою образної кульмінації та поверненням в коді до медитативного стану вступу. Цей твір вперше було винесено на широку публіку. Його виконання викликало великий інтерес. Подякою автору стали захоплені очі присутніх та їх гучні щирі оплески. Долучення «Посвяти Борису Лятошинському» А.Тинти в програму заходу несло глибокий підтекст: «Музика Б. М. Лятошинського живе в серцях нинішніх вихованців Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора та надихає їх на власну композиторську творчість».

Основну частину «Музикознавчих читань» утворили шість виступів, які поділилися на два блоки: 1) розкриття постаті Б. Лятошинського; 2) аналіз музичних творів видатного українського композитора. Усі музикознавчі виступи були вичерпними й лаконічними, динамічно чергувалися, утворюючи добре продуману наскрізну драматургію науково-мистецького заходу.

У ввідній доповіді «Б. Лятошинський – геній української музики. Відзначення його 130-річчя в Україні» авторка цих рядків виявила історичну роль видатного українського митця у контексті вітчизняної культури а) на шляху формування сучасної композиторської школи України, б) у прагненні композитора «йти у ногу з часом» і розвивати українську професійну музику в контексті мистецьких тенденцій і течій ХХ століття, синтезуючи найновіші композиторські прийоми Західної Європи з національним мисленням. Було зосереджено увагу на головних композиторських здобутках Б. Лятошинського, сферах його діяльності, періодизації творчості, а також здійснено огляд мистецьких заходів, що відбулися в Україні з нагоди 130-річного ювілею видатного українського митця. В цьому огляді окремо виділено події в містах, пов’язаних з народженням і творчим життям композитора. Серед них: погашення марки до 130-річчя Б. Лятошинського, покладання квітів до пам’ятника й екскурсії в Житомирі та проведення цьогоріч започаткованого фестивалю «Lyatosinsky Space – 2025», що тривав з 3 -го до 26 січня у Києві.

Об’ємний портрет композитора у світлі основних життєвих подій було створено здобувачкою освіти IV курсу теоретичного відділу Лєною Крегул. Свою доповідь випускниця унаочнила численними світлинами з архіву композитора. Ємко та яскраво окреслила шлях формування Б. Лятошинського, як композитора, подала бачення митця крізь призму спогадів його учнів та сучасників.

Ознайомлення з цікавими, але маловідомими фактами творчої біографії Б. Лятошинського належало викладачці циклової комісії «Теорія музики» Вікторії Володимирівні Кумгир-Новак. Інтерес присутніх викликало знання Б. Лятошинським із дитинства великої кількості іноземних мов (французької, німецької, польської), що в подальшому допомогло йому знайомитися із сучасними європейськими музичними тенденціями мовою оригіналу. Як викладачка сучасної української музики, зосередила увагу на учнях Б. Лятошинського та згадала відзначення 90-річчя Л. Грабовського. Серед інших фактів нею було розкрито обставини знайомства Б. Лятошинського з Р. Глієром, подано перебіг подій, пов’язаних із цькуванням композитора та звинуваченнями його московськими партійними ідеологами в антинародності та формалізмі.

Логічним продовженням цього виступу стало зосередження уваги на музичному творі, що став головним об’єктом переслідування – симфонії №3 Б. Лятошинського. У зв’язку з обмеженням у часі випускниця теоретичного відділу Анна Крегул зосередилася лише на особливостях експозиційного викладу матеріалу в І частині цієї симфонії, образній яскравості музичних тем, принципах конфліктної драматургії та прийомах процесуальності. Переконливості її виступу надали виразні музичні ілюстрації на фортепіано.

Про новаторство Б. Лятошинського у хоровому жанрі (на прикладі хорової поеми «Тече вода в синє море» з диптиху на вірші Т. Шевченка) доповідала теоретик IV курсу Вікторія Годьмаш. Вона підкреслила, що цей твір (у першій редакції) відкрив музичну Шевченкіану Б. Лятошинського й окремо зупинилася на причинах звернення композитора до поезії Великого Кобзаря («код українства»), психологічному підтексті хорової поеми, залученні прийомів поліфонізації, складних гармонічних комплексів та інших засобів, що привнесли у хорову музику таке глибоке розкриття почуттів, яке в українській музиці до Б. Лятошинського було прерогативою лише солоспівів і камерно-інструментальних творів.

Прикладом звернення видатного українського композитора до слов’янської тематики став аналіз симфонічної балади «Ґражина», здійснений випускником коледжу Андрієм Тинтою. Його доповідь торкнулася питання програмного симфонізму у творчості видатного українського композитора на прикладі «Ґражини».

Фінальним акордом музикознавчих читань, присвячених 130-річчю Б. Лятошинського став перегляд фрагментів документального фільму «Борис Лятошинський» (2013), створеного до 100-річчя Національної музичної академії України, де в якості ведучої виступила провідна сучасна дослідниця життя й творчості Б. Лятошинського – професорка НМАУ, докторка мистецтвознавства Маріанна Копиця (дружина композитора Івана Карабиця та мати диригента Кирила Карабиця).

Загалом, захід залишив яскраві враження та разом з публікацією від 3 січня 2025 року став достойним відзначенням ювілею Бориса Лятошинського Ужгородським музичним фаховим коледжем імені Д. Є. Задора. Щиро дякую ініціативній групі учасників музикознавчого форуму, дирекції за підтримку, а також усім, хто сприяв проведенню музикознавчих читань з нагоди 130-річчя видатного українського композитора. Бажаю творчій молоді продовжувати відкривати для себе нові сторінки багатої й різноманітної творчості генія української музики – Бориса Лятошинського.

А на завершення окрема подяка Збройним силам України за можливість проведення цієї важливої для музикантів та усіх українців події у стінах нашого закладу.

Викладачка циклової комісії «Теорія музики»,

кандидатка мистецтвознавства

 – Віра Василівна Мадяр-Новак

Посвята Борису Лятошинському, твір Андрія Тинти