У період із 27 жовтня по 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорська відбувся наймасовіший розстріл української інтелігенції. НКВС розстріляло 1111 людей, зокрема 287 українців і близько пов’язаних з Україною осіб. Цей злочин проти людяності виконавці цинічно присвятили 20-річчю Жовтневої революції.

В архівах КДБ збереглися документи, які пролили світло на розстріл Соловецького етапу у період із 27 жовтня по 4 листопада, серед 1111 жертв якого були представники української інтелігенції. Це театральний режисер-новатор, творець театру «Березіль» Лесь Курбас, драматург Микола Куліш, філософ і письменник Валер’ян Підмогильний, поети, письменники і перекладачі Микола Зеров, Павло Филипович, Валер’ян Поліщук, Григорій Епік, Мирослав Ірчан, Марко Вороний, Михайло Козоріс, Олекса Слісаренко, Михайло Яловий, колишній міністр освіти УНР Антон Крушельницький та його сини Остап і Богдан, професори Володимир Чехівський, Олексій Вангенгейм і Сергій Грушевський, академіки Степан Рудницький і Матвій Яворський, науковці Микола Павлушков, Василь Волков, Петро Бовсунівський, Микола Трохименко і багато інших.

У часи збройної агресії проти України, а також і надалі слово «Сандармох» і пов’язані з ним історичні події – масові розстріли політв’язнів, жертв репресій – не можна забувати нікому. Ні нашій країні, ані всьому світові. Тепер це місце пам’яті – вакцина проти бацил отруйної пропаганди. Знати, що сталося за озером Онего 1937 року, розуміти, хто й навіщо вчинив ті злочини, бачити їхній зв’язок з нинішньою гібридною війною – означає зберегти майбутнє України як незалежної держави. Саме для цього студенти Ужгородського музичного коледжу імені Д.Є. Задора взяли участь у замальовці-реквіємі до річниці масового знищення української інтелігенції в роки червоного терору в урочищі Сандармох.