Впродовж останніх 25 років у студентів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора пріоритетним незмінно залишається. дослідження народної музики Закарпаття. З результатами своїх наукових напрацювань вони виступають у Києві, Львові, Хмельницькому, Ужгороді. 7 грудня 2024 року нинішні теоретики ІІ та IV курсів нашого закладу взяли участь у важливому й престижному етномузикознавчому форумі – Сьомій конференції молодих дослідників народної музики, що проводилася на базі Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.

Загалом, до роботи наукового форуму долучилося 20 учасників із дев’яти навчальних закладів України та Литви: Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка, Київського національного університету культури і мистецтв, Харківського національного університету мистецтв імені І. П. Котляревського, Інституту литовської літератури і фольклору (Вільнюс, Литва), Львівського музичного фахового коледжу імені Станіслава Людкевича,  Рівненського музичного фахового коледжу РДГУ, Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора, Вінницького фахового коледжу мистецтв імені М. Д. Леонтовича та Тернопільського мистецького фахового коледжу імені С. Крушельницької.

Захід відзначався європейським підходом: строгим дотриманням регламенту та активним обговоренням доповідей. Під час конференції було охоплено музичний фольклор Львівщини, Тернопільщини, Рівненщини, Закарпаття, Донеччини, передмість Дніпра. Значна кількість робіт пов’язалася з польовими обстеженнями. В умовах російсько-української війни збирацька діяльність та опрацювання наявних народно-пісенних архівів значно активізувалися.

Щодо тематики, то напередодні Різдва багато досліджень пов’язалося з музичними традиціями саме зимових обрядів. Виявлялася специфіка колядування, характеризувалися обряд Маланки, господарські мотиви в колядках, жанрово-типологічна характеристика зимових наспівів. Зимовий блок визначив зміст першого засідання молодіжної конференції. Друге засідання охопило різні музично-фольклорні жанри та інструментальну музику. Завершення другого, третє та четверте засідання присвячувалося методиці збирання народної музики, збирацькій діяльності окремих фольклористів та аналізу архіві.

Як завжди, велику кількість учасників представив Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора: із дев’яти доповідачів від закладів передвищої фахової освіти – чотири становили студенти з Ужгорода.

Наймолодшою учасницею конференції виявилася Олена Пилип. В її житті це була перша етномузикознавча конференція, а для її наукового керівника  Вікторії Володимирівни Кумгир-Новак – перша підготовлена нею студентка. Дебют виявився успішним. Другокурсниця ознайомила з традицією колядувань в селищі Солотвино, продемонструвала якісну підготовку та готовність до дискусій.

Три старшокурсниці: Вікторія Годьмаш, Анна та Лєна Крегул мали досвід попередніх конференцій і готувалися під керівництвом Віри Василівни Мадяр-Новак. Тематика їх доповідей виявилася різноплановою. Вікторія Годьмаш порушила питання різновидів веснянок на Закарпатті. Зібрала разом розпорошені нотні матеріали, виокремила дитячі веснянки-заклички, пісні «веснування», веснянки з колядковою будовою та гаївки. виявила типові та локальні риси. Анна Крегул відкрила «ревані» коломийки, як один із різновидів мараморошської співаної коломийки, та спробувала визначити їх характерні ознаки. Лєна Крегул проаналізувала ключові положення методики збирання фольклору, узагальнені в 1936 році Б. Бартоком у статті «Навіщо та як збирати народну музику».

Високим ступенем науковості відзначалася доповідь і нашої випускниці, магістрантки І року  навчання Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка –  Євгенії Кромпотич (наук. кер. Вікторія Ярмола). Ми пам’ятаємо її яскраві досягнення попередніх років навчання. Нині Є. Кромпотич зосередилася на традиційній інструментальній музиці Рахівської Гуцульщини у записах Богдана Яремка та продемонструвала гарні результати.

В цілому, усі виступи студентів і випускників Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора зацікавили присутніх, викликали активне обговорення, отримали схвальні відгуки. Для самих доповідачів участь у конференції стала гарною нагодою долучитися до народних першоджерел, опрацювати фундаментальну етномузикознавчу літературу, провести фольклористичну експедицію та поринути в дослідницьку діяльність. Побажаємо усім учасникам конференції подальших творчих успіхів і подякуємо нашим славним захисникам за надану можливість розвиватися, навчатися та працювати на благо України.

Віра Мадяр-Новак, Вікторія Кумгир-Новак,

викладачі циклової комісії «Теорія музики»