Відкритий урок із сучасної української музики на цикловій комісії «Теорія музики»

Під час війни питання національної культури сприймається по-особливому загострено. Як ніколи, українські музикознавці активно відкривають багато невідомих, свідомо «стертих» радянською владою, сторінок вітчизняної музичної історії, з тенет минулого відроджують імена яскравих митців європейського рівня, повертають до життя їх твори, спонукають цінувати українську культуру сьогодення. Відкритий урок викладачки циклової комісії «Теорія музики» Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора – Вікторії Володимирівни Кумгир-Новак із навчальної дисципліни «Сучасна українська музика», що відбувся 3 жовтня 2024 року зі студентами IV курсу спеціалізацій «Теорія музики», «Спів» та «Хорове диригування», виявився співзвучним цим тенденціям. Варто наголосити, що у стінах нашого закладу відкритий урок із сучасної української музики давався вперше, адже ця навчальна дисципліна була введена всього два роки тому назад. Першим, а відтак – пам’ятним захід став і для викладачки.

Згідно тематичної сітки урок був присвячений темі «Експресіонізм. Творчість Стефанії Туркевич та Юзефа Кофлера». Загальний план уроку опирався на кілька вузлових моментів: 1) аналіз експресіонізму як мистецької течії: історія зародження, визначальні риси, творці експресіонізму в різних видах мистецтв /фронтальне усне опитування, перегляд студентської презентації/; 2) виявлення проявів експресіонізму в музиці /пояснення викладачки та бесіда зі студентами/; 3) окреслення лінії розвитку експресіонізму в музичній культурі України: Василь Барвінський, Стефанія Туркевич (перші прояви експресіонізму – «вкраплення» серійної техніки в композиторське мислення), Юзеф Кофлер (активніше введення експресіоністичних тенденцій), Борис Лятошинський (утвердження експресіонізму в українській музиці) /пояснення, презентація викладачки/; 4) розгляд основних віх життя та творчості незаслужено «забутих» митців: С. Туркевич, Ю. Кофлера, ознайомлення з їх творами /розповідь та презентація викладачки, фрагменти документального фільму зі Стефанією Павлишин, аудіо та відеозаписи музичних творів/. У процесі роботи активно залучалися міжпредметні зв’язки: виявлялися знання студентів із культурології, сучасної світової музичної літератури, філософії та історії. Домінували словесні методи навчання. Важливе місце посіли унаочнення: показ презентацій із портретами ідеологів експресіонізму, провідних митців, картинами найвідоміших художників-експресіоністів, схемами; залучення роздаткового матеріалу (ноти, фрагменти рукописів С. Туркевич з ескізом графічного малюнку, текст солоспіву «Павук» тощо), що робили урок яскравим.

Усе підпорядковувалося розкриттю теми уроку, пронизаної духом новизни. Справжнім відкриттям для студентів і присутніх став розгорнутий аналіз життя та творчості Стефанії Туркевич. Її ім’я було подане в ракурсі першої української жінки-композиторки початку ХХ століття, безпосередньої учениці Василя Барвінського, Арнольда Шенберга, Пауля Хіндеміта, Вітезслава Новака, в яких на різних етапах життя вона здобувала музичну освіту. Наголошувалося на відкритості мисткині до авангардового музичного мислення на прикладі солоспіву «Павук» на слова Нарциса Лісовського.

Невідомим для присутніх було й ім’я галицького композитора-додекафоніста Юзефа Кофлера, що народився у Стрию й майже усе життя викладав у Львівському Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка. Ю. Кофлер листувався з А. Шенбергом, спілкувався з А. Бергом, самостійно опанував додекафонію та більш послідовно впровадив її у свою композиторську практику. В якості музичного прикладу увазі присутніх було запропоновано твір зрілого періоду його  творчості – фрагмент Струнного тріо.

На відкритому уроці зі сучасної української музики «підкупала» творча атмосфера його проведення, спокійний, доброзичливий тон подання матеріалу, професіоналізм мови, а також хороший контакт зі студентами, якісний рівень їх домашньої підготовки, готовність до діалогу та обговорень.

Важливу роль відіграла зацікавленість і глибока обізнаність викладачки. У процесі підготовки до заняття нею було знайдено рідкісні матеріали: сайт відомого канадійського співака-популяризатора української музичної культури Петра Гуньки, який для української діаспори створив музичну інтернет-бібліотеку з нотами та аудіозаписами маловідомих творів талановитих українців-композиторів. Хоча сам сайт англомовний, але виконання творів подається мовою оригіналу (українською) і в прекрасній якості. В характеристиці С. Туркевич В. Кумгир-Новак опиралася на першу в Україні монографію «Перша українська композиторка Стефанія Туркевич-Лісовська-Лукіянович», що належить Стефанії Павлишин. У 2004 році музикознавиця спеціально їздила до Лондону, зустрічалася з доньками С. Туркевич, щоби відкрити українцям ім’я талановитої співвітчизниці.

На занятті звучало багато власної аналітики викладачки: вперше йшлося про алегорію поезії солоспіву «Павук» С. Туркевич і проводилася паралель між Павуком і мережею НКВС, яка знищувала прогресивну українську інтелігенцію в Західній Європі; наводилося багато цікавих цитат професорки Стефанії  Павлишин, доцента Остапа Мануляка, нещодавнього лауреата мистецької премії імені Б. Лятошинського, в минулому викладача Вікторії Кумгир-Новак. Для відкритого уроку було проведено ретельний відбір музичного матеріалу: залучено лише найбільш показові композиції, в яких яскраво проступають риси музичного експресіонізму.

Загальне враження від відкритого уроку було позитивним. Під час обговорення усі в один голос виділяли високий відсоток новизни, залучення інноваційних методів навчання, глибоке володіння теоретичним матеріалом, а найголовніше – виконання мети. Вікторії Володимирівні Кумгир-Новак вдалося в душах студентів «посіяти» зерно інтересу до сучасної української музики. Порушена тема настільки зацікавила присутніх: заступника директора з навчально-виховної роботи музичного коледжу Гірник Марину Юріївну, завідувачку навчально-методичного кабінету Гойдош Вікторію Адальбертівну, методиста Кузьмінську Наталію Ярославівну та викладачів циклової комісії «Теорія музики», що було запропоновано провести лекцію про С. Туркевич до відзначення дня народження мисткині.

Отож привітаємо молоду викладачку з успішним проведенням її першого відкритого уроку, побажаємо подальшої творчої реалізації у викладанні музично-теоретичних дисциплін, успіхів, здоров’я і мирного неба.

Дякуємо дирекції закладу за надання умов для проведення відкритого уроку та особлива подяка героїчним Збройним силам України за створення можливості проведення цього заходу.

Віра Мадяр-Новак, кандидат мистецтвознавства,

заслужений діяч мистецтв України, викладач-методист

Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора