1 червня 2023 року у великій залі відбувся високо фаховий, компактний і різноплановий концерт викладачів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора.

У зв’язку з датою його проведення вступне слово ведучої концерту Наталії Іванівни Стинич присвячувалося Міжнародному дню захисту дітей. Хвилиною мовчання вшановувалися невинно загиблі під час війни українські діти. І на словах подяки ЗСУ за можливість проведення концерту у залу, намагаючись не зважати, тихенько зайшов наш колега-захисник Павло Валерійович Стулішенко, що приїхав на кілька днів із Бахмута – однієї із «найгарячих точок» війни. Його присутність викликала шквал незмовкаючих оплесків, які адресувалися йому та нашому славному війську. Присутність дорогого гостя, що ризикує заради нас своїм життям, створила в залі особливу ауру.

Концерт вийшов по-домашньому теплим. Після напруженого дня з підведення підсумків перед літньою іспитовою сесією викладачі різних відділів об’єдналися в одній концертній програмі, щоби із задоволенням помузикувати, надати можливість колегам, своїм вихованцям, гостям і шанувальникам музичного мистецтва насолодитися шедеврами світової класики та в черговий раз переконати: «усе плинне, а музика – вічна».

Викладачі грали з молодіжним запалом, технічно, кожну нотку пропускали через серце і огортали безмежною любов’ю до музики. А у відповідь – велика віддача залу, теплі усмішки, радість в очах, квіти та оплески.

Розпочав концерт ефектний дует двох молодих викладачок-скрипальок Оксани Попович та Марини Томаш. Їх темпераментне виконання «Наварри» іспанського композитора-скрипаля Пабло де Сарасате захоплювало відчуттям легкого та водночас грайливого танцю, в якому проступав іспанський дух і сильна пристрасть. Ансамбль був ідеальний. Виконавиці не відводили одна від одної очей, їх рухи були максимально синхронізованими. Вони, здавалося, навіть, дихали в унісон. Слід зауважити, що скрипковий дует – не таке часте явище в концертних програмах Закарпаття. Хочеться, щоби цей дует мав своє продовження.

Окрасою концерту став нещодавно написаний твір Віктора Теличка «Прелюд пам’яті Людмили Шапран», присвячений вчительці, яка вперше пробудила в його дитячій душі любов до композиції. Цей прелюд належить до «нової простоти». Наспівна та водночас елегійна мелодія почергово передавалася від «жіночого» регістру до «чоловічого», уособлюючи вчительку та її учня. Максимально проста фактура спонукала уявити маленького хлопчика, насичене звучання – нинішнього маестро. Весь твір будувався на зіставленнях.

Концертна програма будувалася за принципом контрасту. Після початкових інструментальних номерів слухацький інтерес викликала вокальна «замальовка» – «Пастушка» Анатолія Кос-Анатольського на слова Ігоря Кутеня у виконанні лауреатки міжнародних конкурсів Людмила Славець під фортепіанний супровід лауреатки міжнародних конкурсів Ольги Опаленик. Цей номер додав карпатського колориту, поєднання лірики з танцювальністю, виявив вокальну майстерність, чітке фразування та широкий діапазон голосу молодої виконавиці.

На концертах викладачів музичного коледжу часто можна почути скріплений роками прекрасний тандем лауреатів обласної премії імені Дезидерія Задора: заслуженого артиста України Ференца Томич (кларнет) та заслуженої працівниці культури України Тетяни Теличко (партія фортепіано). На цей раз вони, як завжди, бездоганно виконали «Дві фантастичні п’єси» для кларнету та фортепіано Роберта Шумана. Обидві п’єси виявилися мелодійними, з певними емоційними градаціями, але однаково прекрасними і романтичними.

Ліричний настрій підхопив фортепіанний дует у складі Ольги Опаленик та Ірини Сумцової. Цей новий дует надзвичайно вдало та музикально виконав «Слов’янський танець №2» Антоніна Дворжака. Виконавиці грали з великою віддачею, на високому мистецькому підйомі та самі отримали велике задоволення від власного музикування.

Український романс «Далеко десь» Альберта Водовозова на слова Костянтина Дрока у виконанні солістки Людмили Славець, концертмейстер Ольга Опаленик утворив драматичну кульмінацію концертної програми. Глибоко емоційний та експресивний спів про біль розлуки дозволив почути Л.Славець у драматичному амплуа. Між співачкою та концертмейстером спостерігався прекрасний ансамбль. Їх звучання органічно «зливалося» в єдине ціле.

Завершальний блок концертних виступів додавав позитиву.

Фортепіанний дует у складі лауреатів обласної премії імені Д.Задора, лауреатів міжнародних конкурсів: Тетяни Теличко та Віктора Теличка нагадав про Мирослава Скорика – викладача В.Теличка по класу композиції у Київській консерваторії, митця, який став символом України. На жаль, саме 1 червня три роки тому він покинув цей світ. Але його музика продовжує випромінювати світло та оптимізм. Оригінальні джазові парафрази на теми «Апасіонати» та «До Елізи» Людвіга ван Бетховена у чудовому виконанні дуету Віктора та Тетяни Теличко переконали в цьому усіх.

Яскравості в останні номери концертної програми вніс унікальний не лише в Закарпатті, але й в Україні та Європі дует трубачів у складі лауреатів Всеукраїнських і міжнародних конкурсів Емериха та Томаса Поповичів. (концертмейстер – заслужена працівниця культури України Наталія Шутко). «Карпатські візерунки» Михайла Віятика утворили своєрідну рапсодію на основі мелодії танцю «Аркан». Темпові переходи до поступового пришвидшення, цікаві варіаційні видозміни та фінальна життєствердність коломийки визначили музичну своєрідність і неповторність композиції у блискучому виконанні братів Поповичів.

Завершував концерт викладачів музичного коледжу фортепіанний дует у складі Тетяни Шабанової та Ірини Горячко. Приїзд із Маріуполя до Ужгорода талановитої виконавиці й педагога Тетяни Шабанової, що викладала в Маріупольському державному університеті, посилив в Ужгородському музичному фаховому коледжі імені Д.Є.Задора хвилю захоплення джазом. У її аранжуванні для двох роялів прозвучала композиція «Байдужий» Антоніо-Карлос Жобіма. Між виконавицями було чітко розподілено функції. І.Горячко відтворювала стрижневе чітке тло, а Т.Шабанова – свободу одухотворених імпровізацій: блискучі віртуозні пасажі та оригінальні «дихаючі» мелодії з характерною джазовою ритмікою.

Загалом, концерт вдався. Він був добре спланованим гарно організованим та емоційно щирим. Усі його учасники (організатори, ведуча та виконавці) заслуговують на найвищу похвалу. Цей концертний захід продемонстрував, що викладацький склад Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора – у фаховому відношенні потужній, має високий мистецький потенціал і містить багато талановитих фахівців – справжніх «асів» у своїй справі. Вони обожнюють музикувати та роблять це з великою майстерністю й задоволенням. Під час концерту виявилася ще одна риса колективу взаємопідтримка: якщо треба допомогти під час концерту потримати нотний текст, то це залюбки, подякувати один одному – можна і на сцені (у вигляді щирих обійм), підтримати оплесками виконавців – та це ж в радість (підтримка залу була неймовірною). Цей концертний захід зафіксував особливу любов викладачів музичного коледжу до спільних музикувань і, як ніколи, велику кількість найрізноманітніших дуетів. Виступи викладачів не лише надавали творчу наснагу колегам і студентам, але й дозволяли побачити їх в амплуа талановитих виконавців, що безперечно послужить прекрасним стимулом для самовдосконалення, а студентам – прикладом для наслідування.

Характерною рисою цьогорічного викладацького концерту виявився загострений патріотизм. Від першої до останньої нотки виступи були пронизані вдячністю нашим воїнам ЗСУ, які сьогодні боронять кордони України, ведуть важку боротьбу за мирне небо над нами та виборюють щасливе майбутнє нашим дітям.

Слава Україні! Героям Слава!!!!!

Віра Мадяр-Новак