Надійшла радісна та приємна звістка: друком вийшов збірник з публікаціями студентів-теоретиків ІІ та IVкурсів Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора, що брали участь у роботі Сьомої конференції молодих дослідників народної музики, яка відбулася в грудні 2024 року на базі Львівської національної музичної академії імені М. В. Лисенка.

Участь у цій Всеукраїнській молодіжній науково-практичній конференції є надзвичайно престижною та вимагає проведення кропіткої й ґрунтовної науково-дослідницької роботи. Адже вихованці музичних фахових коледжів України поряд зі студентами бакалаврату та магістратури вищих навчальних закладів України демонструють результати своїх досліджень перед провідними докторами та кандидатами мистецтвознавства в галузі етномузикології, знайомляться з науковими напрацюваннями відомих учених Європи, під час творчих обговорень розширюють свої знання про народну музику нашої країни та Західної Європи. Цей молодіжний форум передбачає два тури відбору робіт. На першому турі – для участі у конференції приймаються лише ті тези, що відповідають високому рівню наукових вимог (обов’язковий фактор новизни, новий погляд на відомі явища, нові музичні відкриття регіоналістики тощо). На другому турі – відбираються праці для публікацій. Обов’язковою умовою стає не лише виступ з темою, але й уміння захистити свою роботу під час обговорення: розкрити головні ідеї, взяти участь у дискусії, відповісти на питання, виявити ерудицію. І лише після проходження цих двох турів роботи публікуються.

Збірка матеріалів Сьомої конференції молодих дослідників народної музики засвідчує, що сучасна молодь порушує надзвичайно широке й різнопланове коло питань, пов’язаних з народною музикою: польові дослідження, архівація, типологізація, методологія досліджень, питання теорії та історії музичної фольклористики, специфіка народного виконавства, вивчення народно-музичних архівів, відкриття нових жанрових різновидів тощо. У збірці представлені найрізноманітніші навчальні заклади України: Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Київський національний університет культури і мистецтв, Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського, Вінницький фаховий коледж мистецтв імені М. Д. Леонтовича, Львівський музичний фаховий коледж імені С. П. Людкевича, Рівненський музичний фаховий коледж Рівненського державного гуманітарного університету, Тернопільський мистецький фаховий коледж імені С. Крушельницької та Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора. В якості почесних гостей було запрошено докторантку відділу фольклорного архіву Інституту литовської літератури і фольклору  (Вільнюс, Литва) та її наукового керівника.

Нашим закладом, порівняно з іншими коледжами України, було представлено найбільшу кількість робіт, шо засвідчує про активну роботу ЦК «Теорія музики» Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д.Є.Задора Серед них дослідницькі статті:

• «”Ре́вані” коломийки на Закарпатті» Анни Крегул

[наук. кер. В. В. Мадяр-Новак]

• «Різновиди веснянок на Закарпатті» Вікторії Годьмаш

[наук. кер. В. В. Мадяр-Новак];

«Бела Барток про методику збирання музичного фольклору» Лєни Крегул [наук. кер. В. В. Мадяр-Новак] та

• «Особливості колядування в селищі Солотвино на Закарпатті» Олени Пилип [наук. кер. В. В. Кумгир-Новак];

Четвертокурсниці А.  Крегул, Л. Крегул та В. Годьмаш, які щороку брали участь у Міжнародних і Всеукраїнських конференціях, продемонстрували накопичений досвід і вміння логічно й аргументовано викладати матеріал. Їх теми виявилися різноплановими. Робота Анни Крегул стала свого роду «відкриттям». Вперше серед етномузикологів України було виявлено визначальні риси унікального закарпатського різновиду коломийок – «реваних». Вікторія Годьмаш на основі наявних нотних публікацій скласифікувала зникаючі на Закарпатті веснянки, на які ще сто років тому звертав увагу Михайло Рощахівський, Філарет Колесса та Іван Панькевич. Лєна Крегул дала сучасне осмислення основних принципів бартоківської методики збирання фольклору, відображених у його методичній праці «Навіщо та як слід збирати народну музику», український переклад якої вперше було здійснено саме в нашому краї в «Антології наукової думки про народну музику Закарпаття». Її робота викликала велике зацікавлення ще під час конференції та позитивну оцінку завідувачки кафедри «Музична фольклористика» ЛНМА імені М.В. Лисенка, докторки мистецтвознавства Ірини Довгалюк.

Публікація студентки другого курсу Олени Пилип (науковий керівник В.В.Кумгир-Новак) стала успішним етномузикознавчим дебютом, як для авторки, так і для її керівниці. Хоча молода дослідниця лише розпочала вивчення дисципліни «Музичний фольклор», але її робота продемонструвала гарні результати експедиційної роботи, направленої на вивчення особливостей румунського обряду колядування у смт Солотвино Закарпатської області. Респондентами стали студенти нашого музичного коледжу Ілля Бокоч та Аделла Зубач. Звернення другокурсниці до традицій найменш вивченого регіону Закарпаття – Тячівського району, зробило дослідження О. Пилип особливо актуальним. Інтерес до регіону обумовився тим, що авторка родом саме із Тячівщини. Під час обговорень ця праця викликала особливий інтерес завідувача Проблемної науково-дослідної лабораторії музичної етнології ЛНМА імені М. В. Лисенка, кандидата мистецтвознавства Юрія Рибака, який висловив молодій дослідниці підтримку та побажання щодо подальшого пізнання музичного фольклору обраної території.

Таким чином, публікації здобувачів освіти відділу "Теорія музики" не лише засвідчили про високий рівень їхньої підготовки в стінах музичного коледжу, але й продемонстрували актуальність молодіжних досліджень у сфері народної музики. А конференція стала платформою для апробації їхніх наукових розвідок, окреслила перспективи подальшої роботи у галузі етномузикознавства та допомогла отримати цінний досвід у ролі молодих дослідниць у сфері етномузикознавства.

Для випускниць наукові розвідки стали ще й складовою частиною підготовки до державного іспиту з фаху, так як питання автентичності, знання музичного фольклору є одними із важливих компетенцій майбутнього викладача музично-теоретичних дисциплін.

Висловлюємо подяку організаторам конференції за надіслані авторські примірники та сертифікати. Вдячні збройним силам України за надану можливість виховувати талановиту творчу молодь.

Викладачі  циклової комісії «Теорія музики»

Вікторія Володимирівна Кумгир-Новак та

кандидат мистецтвознавства  Віра Василівна Мадяр-Новак.