6 грудня 2025 року студенти КЗ «Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора» Закарпатської обласної ради мали честь взяти участь у Всеукраїнській тепер вже Восьмій конференції молодих дослідників народної музики. Форум проходив в он-лайн-форматі на базі Львівської національної музичної академії  імені М. В Лисенка і продемонстрував, що з кожним роком ці конференції стають дедалі цікавішими, динамічнішим, багатограннішими і проходять на високому європейському рівні.

У цих конференціях постійно зберігається формат, коли поряд зі студентами коледжів виступають студенти та магістранти музичних академій та інших вишів. Незмінною залишається й форма проведення форуму: на доповідь відводиться 10 хвилин  (зі строгим дотриманням регламенту), натомість аж 5 хвилин доповідач відповідає на запитання під час обговорення заявленої теми. Питання задають доктори та кандидати мистецтвознавства, магістранти та студенти. А відтак це не лише виступ, завдання якого поділитися власними напрацюваннями, але й нагода формувати вміння вести обговорення, набувати цінний комунікативний досвід. Водночас для студентів коледжів відкривається чудова можливість побачити високий фаховий рівень молоді, на який варто рівнятися (що, безперечно, надихає!), а також вступати зі старшими у професійний діалог. Натомість мета магістрантів –утримувати високу професійну планку, демонструвати справжні наукові відкриття, розкривати широкі горизонти тієї чи іншої проблематики.

Як завжди географія учасників була широкою. Цьогоріч, за образним висловлюванням завідувачки Кафедри музичної фольклористики професорки Ірини Довгалюк вона охопила простір «від Дніпра до Ужгорода». У роботі конференції взяло участь 19 молодих дослідників, які презентували вісім навчальних закладів України, зокрема, три виші (Львівську національну музичну академію імені М. В. Лисенка, Дніпровську академію музики та Львівський національний університет імені Івана Франка) та п’ять коледжів (Вінницький фаховий коледж мистецтв імені М. Д. Леонтовича, Львівський музичний фаховий коледж імені С. П. Людкевича, Ужгородський музичний фаховий коледж імені Д. Є. Задора, Хмельницький фаховий коледж імені В. І. Заремби, Чортківський гуманітарний педагогічний коледжі імені О. В. Барвінського).

Програма форуму містила 4 засідання: 1-ше – «Регіональна специфіка музичного фольклору»; 2-ге – «Музичний фольклор у сучасному вимірі. Народні виконавці»; 3-тє – Лекція запрошеного гостя; 4-те – «Дослідники музичного фольклору та фольклористична спадщина».

Перше засідання присвячувалося вивченню як співу різних жанрів обрядового фольклору, так й інструментальної музики. Розпочинали та завершували його студенти нашого закладу. Олена Пилип (ІІІ курс, «Теорія музики», наук. кер. В. В. Кумгир-Новак) дослідила еволюцію різдвяного колядування на закарпатській Мараморощині в соціальному зрізі: через 70 та 100 років. Вона зуміла зацікавити присутніх, свій виступ супроводжувала яскравими цитатами М. Рощахівського зі статті 1931 року «Музика та спів у присілку Вишоватім в Марамороші» та переглядом фрагментів цікавих відеозаписів В. В. Мадяр-Новак (2003 року у прис. Вишоватий) і Н. І. Менчук (2025 року у с. Довге), що надало чудовий впевнений старт конференції. Володимир Нямещук (ІІІ курс, «Народні інструменти», наук. кер. канд. мист-ва В. В. Мадяр-Новак) завершував перше засідання. Він ознайомив присутніх з відмінностями у прийомах гри на українських цимбалах-прима та шундівських цимбалах, спираючись на власний досвід оволодінням цими різновидами цимбалів. Відтак у свій виступ він включив власне виконання. В його житті це була перша участь у такій відповідальній конференції. Було хвилювання (адже він не теоретик), але він з ними достойно впорався.

Серед цікавих доповідей під час 1 засідання виділилися теми, пов’язані з типологізацією гаївок (Єлизавета Матковська, ІІ курс кафедри музичної фольклористики ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. канд. мист-ва, доц. Л. В. Лукашенко), з обрядом «Водіння Куста» на Поліссі (Ірина Гнатюк, ІІІ курс, «Музичне мистецтво», ЧГПФК ім. О. В. Барвінського, наук. кер. В. А. Корчак), з весільними піснями-віватами, які в науковий обіг були введені вперше та супроводжувалися яскравим виконанням в автентичній манері (Діана Кушнір, ІV курс, «Вокал» ХФМК ім. В. І. Заремби, наук. кер. викл.-метод. С. Д. Цимбалюк). Ґрунтовне висвітлення музичних та етнографічних традицій вигону худоби на полонини Рахівської Гуцульщини знайшло відображення у доповіді Євгенії Кромпотич (магістрантки ІІ р. н. ЛНМА ім. М. В. Лисенка, наук. кер. канд. мист-ва, доц. В. С. Ярмола) [ми щиро радіємо її успіхам, адже вона є випускницею нашого коледжу], а залучення труби в традиційні інструментальні ансамблі Кіровоградщини лягло в основу виступу Євгена Танковського (магістранта ІІ р. н. Дніпровської академії музики, наук. кер. канд. мист-ва, доц. Г. М. Пшенічкіна).

Друге засідання присвячувалося питанням осучаснення фольклору (Анжела Дмитерко, ІІІ к., «Музичне мистецтво» ЧГПФК ім. О. В. Барвінського, наук. кер. В. А. Корчак), залученню фольклору в рок-музику (Наталія Савкова, І курс, «Фортепіано» ВФКМ ім. М. Д. Леонтовича, наук. кер. І. В. Поводатор), але основу становили результати польових досліджень. Від ВФКМ ім. М. Д. Леонтовича їх продемонструвала Ельвіра Грушко (III курс, «Вокал» ВФКМ ім. М. Д. Леонтовича, наук. кер. викл.-метод. І. І. Журавкова. Потужний блок утворили доповіді студентів ЛМФК ім. С.П.Людкевича: Катерини Рожок, Єлизавети Старчак, Євгена Саджениці (ІІІ к., «Теорія музики» наук. кер. викл.-метод. Р. Є. Скобало). Усі вони за методикою М. Мишанича провели фольклорні експедиції і зараз проходять «Розшифровку музичного фольклору». Із власними експедиційними записами інструментальної музики від народного скрипаля Д. Томишина ознайомила Софія Тернова (ІІІ курс ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. канд. мист-ва, ст. викл. Я. Д. Павлів).

Третє засідання становила надзвичайно цікава лекція запрошеного гостя Іллі Фетисова (українського фольклориста, музиканта, журналіста, громадського діяча та співкерівника ансамблю українського автентичного співу «Божичі») на тему: «Що таке ґрув у традиційній музиці». Поясню, що ґрув – це жива хвиля ритму та енергії, яка на відміну від механічного метроному утворює стан, коли музика «заводить» виконавців і слухачів. Для Фетис розповідав про це явище з позицій нейропсихології та власного фольклорного досвіду.

В четвертому засіданні виступали лише «аси» – студенти та магістранти вишів, розкриваючи теми історії та теорії музичної фольклористики. Серед доповідачів були Лілія Ганушевська (магістрантка І р. н. ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. доктор м-ва, проф. І. С. Довгалюк), яка ознайомила з першими науковими студіями Ф. Колесси, Дарина Шумлянська (студ. IV курсу ЛНУ ім. І. Франка, наук. кер. так само проф. І. С. Довгалюк), що доповідала про фольклористичний доробок М.Закревського, Софія Мамчур (студ. IІ курсу ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. канд. м-ва, завідувач ПНДЛМЕ, доц. Ю. П. Рибак), яка продемонструвала пісенні матеріали села Борщівка на Лановеччині у діахронному зрізі. Питання, пов’язані з архівуванням, розкрила Вікторія Мот (студ. І курсу ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. канд. м-ва, доц. Л.О.Добрянська), а про важливість стародруків у дослідженні народної музики Волині доповідала Ольга Мічуда (магістрантка І р. н. ЛНМА ім. М. Лисенка, наук. кер. канд. м-ва, доц. Л. В. Лукашенко).

Загалом, Восьма конференція дослідників народної музики виявилася надзвичайно пізнавальною, яскравою та чітко організованою. В її роботі під час обговорень брали участь провідні етномузикологи України з Києва. Львову та Дніпра. І попри відключення світла, перехід учасників та слухачів у бомбосховища вона знаменувала інтерес молоді до вітчизняної народної музики та утвердження майбутнього українського етномузикознавства.

Дякую організаторам, науковим керівникам та учасникам Всеукраїнського наукового форуму. А особлива подяка Збройним Силам України, що надають можливість проведення важливих для України наукових заходів, присвячених вивченню нашої народної музики різних регіонів.

Віра Мадяр-Новак – кандидат мистецтвознавства,

заслужений діяч мистецтв України,

викладач Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора