9 березня – день народження Тараса Григоровича Шевченка – видатного українського поета, прозаїка, живописця, мислителя, громадського діяча

(1814-1861)

«Шевченко – це той, хто живе в кожному з нас. Поезія його розлита повсюдно,

вона в наших краєвидах і в наших піснях, у глибинних,

найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».

(О. Гончар)

В історії кожного народу є імена, які він свято береже у своїй пам'яті та з великою любов’ю і повагою передає з покоління в покоління. Є таке ім’я і в нашого народу — Тарас Шевченко – ім’я, відоме в усьому світі. Адже в творчій спадщині людини універсальних обдарувань та інтересів сконцентровано все: наша мова, історія, звичаї та традиції, наша мораль, етика й естетика, національна філософія, основи українознавства та державотворення, найвища духовність, наше минуле, сучасне і майбутнє. Т. Шевченко – це завжди сучасно, бо він волею історії ототожнений з Україною. Одним із джерел теперішнього єднання українців у боротьбі за свою незалежність стало саме шевченківське розуміння народом долі України.

9 березня 1814 року у селі Моринцях у сім’ї кріпака народився хлопчик. Йому дали ім’я Тарас. Рано залишився він сиротою. Чого тільки не довелося винести малому Тарасові! І тяжку працю, і науку у п’янички-дяка, холод і голод. Але, на щастя, в хлопця виявилися незвичайні здібності до малярства і Тараса почали вчити малювати. Його художня спадщина нараховує більш ніж 830 творів. Дослідники вважають, що майже 300 робіт втрачені. Але ті, що залишилися, дарують глядачам та справжнім шанувальникам мистецтва неповторну насолоду. Один з найвидатніших майстрів українського образотворчого мистецтва, він працював у галузях станкового живопису, графіки, монументально-декоративного розпису та скульптури, досконало володів технікою акварелі, олії, офорту, малюнка олівцем і пером.

Літературна спадщина Шевченка, центральну роль у якій відіграє поезія, зокрема збірка «Кобзар», вважається основою сучасної української літератури. Вірші Кобзаря завжди на слуху. Вони підтримували українців під час багатьох війн, бідування, під час пошестей і голоду.  Багато з них стали піснями. Пісенна спадщина Шевченка налічує сотні пісень – від романсів до рок-композицій. А під час буремних подій, свідками чи учасниками яких ставали українці, звичні рядки його поезії набувають особливого значення. Кобзар належить до митців, які творять філософію національної ідеї. Пристрасне Шевченкове слово і його власне життя виховали багато поколінь борців за свободу нашої Батьківщини. Тарас Шевченко, як слушно зазначає видатний шевченкознавець І. Дзюба, належить не лише Україні, а й усьому людству, хоча кожне його слово - про Україну, рядки з його творів – це крилаті вислови, які надихають та не втрачають своєї актуальності.