Відділ «Теорія музики» Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора вже понад пів століття виховує нове покоління викладачів музично-теоретичних дисциплін, які згодом передають свої знання учням мистецьких шкіл. Кульмінацією навчального процесу стає курс «Педагогічна практика», що проходить на базі Музичної студії коледжу. Саме тут студенти застосовують набуті знання, відточують педагогічну майстерність і роблять свої перші кроки в майбутню професію.

Фінальною  крапкою циклу відкритих уроків з «Педагогічної практики музичної літератури» серед випускників відділу «Теорія музики» стало заняття  студента 4-го курсу – Антонова Миколи,  (викладач-консультант – Кумгир-Новак Вікторія Володимирівна) на якому він успішно представив тему «Імпровізаційні жанри в інструментальній музиці» для учнів 1  року навчання «Музичної літератури» (базового підрівня). Заняття проходило в присутності завідуючої циклової комісії «Теорія музики»  Стинич Н.І., завідуючої Педагогічної практики музично-теоретичних дисциплін Мадяр-Новак В.В., методиста Худанич Т.І. та студентів відділу «Теорія музики».

Цей урок – не просто перевірка набутих знань, не просто демонстрація вмінь. Це своєрідний рубіж, момент підсумку двох років педагогічної практики та посвята в майбутню професію.

Урок, що захоплює

 «Імпровізаційні жанри в інструментальній музиці» -  одна з найцікавіших тем курсу, адже імпровізація – це серце музичного мистецтва, його жива душа. Історія імпровізації, її значення, жанри – усе це студент-практикант розкрив через захопливу подорож від барокової величі Й. С. Баха до віртуозних експериментів Н. Паганіні, від поетичних прелюдій Ф. Шопена до запальної свободи джазу.

Особливою цінністю уроку стала рівновага між теоретичним матеріалом та його практичним втіленням. Студент-практикант не лише розповідав, а й грав сам, демонструючи найяскравіші приклади імпровізаційних жанрів. Це дало учням можливість не просто почути, а й відчути різницю між токатою, прелюдією, концертним етюдом та капрічіо.

Педагогічна майстерність у дії

Тема уроку – особлива. Імпровізація була з людством задовго до нотної писемності, а сьогодні вона залишається важливим проявом творчої свободи. Урок став справжньою мандрівкою в історію імпровізаційних жанрів: від величної токати Баха, сповнених віртуозного блиску каприсів Паганіні – до джазової свободи. Прелюдії, концертні етюди, капрічіо – жанри, в яких імпровізація перетворюється на високе мистецтво та, які були представлені для ознайомлення на уроці.

Вихованці Музичної студії коледжу  мали змогу не лише слухати музику, а й активно взаємодіяти з нею. Студент-практикант вдало використав різні форми роботи: живе виконання на інструменті (а це – одна з найцінніших складових уроку музичної літератури!), аудіоілюстрації та яскраву презентацію. Його вміле керування класом, ненав’язливе заохочення до аналізу музичних творів через засоби музичної виразності (фактуру, образний зміст, динаміку та ін.) зробило урок живим, наповненим відкриттями та інтелектуальними знахідками.

Особливо важливим був баланс між світовою та українською музикою: поряд із іменами Й. С. Баха, Ф. Шопена, Н. Паганіні звучали твори М. Лисенка, В. Косенка, Ю. та І. Шамо. Це не лише розширило музичний світогляд учнів, а й поглибило їхнє розуміння національної музичної спадщини.

Фінальний акорд

Останній етап уроку – вікторина та практичне музикування. Та, саме спільне музикування учнів з викладачем-практикантом стало справжньою окрасою заняття. Учениці, натхненні імпровізаційними жанрами минулого, спробували створити власні мелодійні варіації, відчувши себе справжніми музикантами-творцями.

Інструменти вони обирали з підготовлених заздалегідь, і їх вибір припав на гітару, оушен драм та шейкер. Така комбінація надала музиці цікавого забарвлення, поєднуючи ритмічність, глибину тембру та атмосферність звучання. Звісно, студент-практикант Микола теж долучився до спільного музикування, акомпануючи на фортепіано. Це стало не лише черговим виразом підтримки для учнів, який проявлявся неодноразово й на уроці,  а й чудовим прикладом спільної творчості, де кожен учасник відчув себе частиною єдиного музичного потоку.

І саме в цей момент стало зрозуміло: урок досяг своєї мети. Він не просто навчив – він запалив іскорку творчості, показав, що музика – це не лише знання, а й емоція, натхнення, живий процес.

Цей заключний відкритий урок з «Педагогічної практики музичної літератури» ще раз підтвердив: наші випускники – це майбутнє музичної педагогіки. Вони не просто отримують диплом – вони виходять у світ із чітким розумінням своєї місії: нести музику учням,  відкривати їм її красу, формувати нове покоління музично грамотних, чутливих, натхненних особистостей.

Щиро вітаємо студента з цим важливим кроком у професійне майбутнє! Бажаємо нових звершень, нових відкриттів і щасливого педагогічного шляху!

Викладач циклової комісії «Теорія музики»

Кумгир-Новак В.В.