17-18 травня 2024 року Хмельницький фаховий музичний коледж імені В. І. Заремби провів ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію, присвячену 65 річниці закладу - «Молодіжне музикознавство-2024». В її роботі брали участь кандидати мистецтвознавства, викладачі музичних навчальних закладів, аспіранти, студенти музичних академій (Національної музичної академії України, Львівської НМА імені М. В. Лисенка, Київської муніципальної академії музики імені Р. Глієра), університетів (Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Рівненського державного університету), музичних фахових коледжів (Дрогобицького МФК ім. В. Барвінського, Криворізького МФК, Кропивницького МФК, Ужгородського МФК імені Д. Є. Задора, Хмельницького ФМК імені В. І. Заремби), Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, фахових коледжів культури і мистецтв (Бахмутського ФККМ імені І. Карабіца, Сєвєродонецького ФККМ ім. С. Прокоф’єва, Херсонського ФККМ), а також учні старших класів мистецьких шкіл і музичних студій при музичних коледжах.

17 травня конференція проходила двома паралельними секціями (у двох засіданнях): перша – ювілейна (головуюча - кандидатка мистецтвознавства Т. П. Круліковська) з участю авторитетних науковців та тематикою, пов’язаною з історією та досягненнями Хмельницького фахового музичного коледжу ім. В. І. Заремби, про відділи, яскравих викладачів і випускників; друга – студентська (головуючі – кандидатка мистецтвознавства І. А. Вавренчук, А. В. Сікорська) з участю аспірантів та студентів різноманітних навчальних закладів України. На 18 травня припала робота учнівської секції.

Цьогорічний науковий форум значно перевищував традиційні конференції «Молодіжне музикознавство» Хмельницького фахового музичного коледжу ім. В. І. Заремби та вийшов на рівень провідних форумів у контексті України (як за географією, чисельністю представлених навчальних закладів і кількістю учасників, так і за якістю самих музикознавчих досліджень).

Зрозуміла річ, що на ювілейній конференції найбільшу кількість робіт представив заклад-ювіляр. Здавалося, що в роботі наукового форуму брали участь майже усі викладачі різних циклових комісій, а також понад 15 студентів. А от серед гостей – найпотужнішою «командою» виступили викладачі та студенти Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора. У житті музично-теоретичного відділу 17 травня стало одним із найплідніших і найнасиченіших днів і надовго залишиться у пам’яті. Аж дев’ять представників Ужгородського музичного фахового коледжу імені Д. Є. Задора успішно представили заклад! Серед них у повному складі виступили усі студенти першого, другого та третього курсів (І-ІІ курси: Олена Пилип, Тетяна Костевич, Вікторія Оводова /наук. кер. Н. І. Стинич; ІІІ курс: Микола Антонов, Вікторія Годьмаш, Анна Крегул, Лєна Крегул /наук. кер. В. В. Мадяр-Новак), а також два педагоги музично-теоретичних дисциплін: молода викладачка В. В. Кумгир-Новак і кандидатка мистецтвознавства В. В. Мадяр-Новак.

Студенти нашого коледжу до участі у «Молодіжному музикознавстві» підійшли творчо й відповідально. Теоретичний матеріал доповнювався цікавими презентаціями та музичними прикладами. Кожна тема була по-своєму цікавою, оригінальною та ґрунтовно дослідженою. Так, Олена Пилип продовжила опрацювання «Української сюїти» Василя Барвінського. Якщо на Ужгородській конференції «У діалозі з музикою» вона концентрувалася на наспівності, як одній із провідних національних рис українського народу та стилю композитора, то вже на Хмельницькій конференції було розглянуто фортепіанний цикл під кутом зору виявлення в ньому симфонічного мислення композитора. Незважаючи на те, що студентка є лише першокурсницею, її робота виглядала достойно.

Впевнено та яскраво виступила Тетяна Костевич з екзотичною темою «Розкриття художньо-образного мислення Джо Хісаісі в аніме-стрічці Хаяо Міядзакі «Віднесені привидами». В дослідженні проступало власне зацікавлення доповідачки музикою відомого японського композитора.

А от Вікторія Оводова звернулася до творчості західноєвропейського романтика Фелікса Мендельсона-Бартольді, обравши для аналізу віолончельну сонату В-dur (op.45) і зосередившись на аспекті виявлення специфіки індивідуального музичного вислову композитора. Для Т.Костевич і В.Оводової це був перший досвід участь у науковому форумі. З поставленими перед ними завданнями вони успішно впоралися. Науковий керівник Наталія Іванівна Стинич була задоволена виступами усіх своїх студентів.

Тематика ж доповідей студентів ІІІ курсу була пов’язана з постатями українських композиторів і виконавців. При цьому виступи були різноплановими. Досить складні теми обрали Анна Крегул та Вікторія Годьмаш. Обидві зосередилися на найважливіших аспектах творчості провідних композиторів сучасності: А.Крегул – на творчості Валентина Сильвестрова, В.Годьмаш – Лесі Дичко. Анна розглянула еволюцію творчості В.Сильвестрова, зосередилася на доавагардовому, авангардовому та післяавангардовому («метафоричному») етапах творчості, виявила стильові риси, відобразила реакцію митця на важливі події України (помаранчеву революцію, революцію гідності та російсько-українську війну), провідні думки підтвердила композиціями В.Сильвестрова.

Хорова творчість Л.Дичко у  доповіді В.Годьмаш постала у своїй масштабності, жанровому та стильовому розмаїтті, високій духовності, багатогранності тематики, «кольоровості» звучання та тяжінні до сучасної композиторської мови. Студентка настільки влучно та зацікавлено розкрила свою тему, що у присутніх навіть з’явилося відчуття, що студентка безпосередньо спілкувалася з Лесею Дичко. Обидві третьокурсниці виступили зібрано, сконцентровано та фахово.

Натомість доповідь  Миколи Антонова підкупала невимушеністю та емоційністю. Він цікаво подав процес формування національної свідомості корифея української музики Миколи Лисенка крізь призму спогадів його троюрідного брата - відомого драматурга Михайла Старицького. Оцінка доповідачем тих чи інших біографічних фактів, роздуми «вголос» і глибоке володіння матеріалом не залишили присутніх байдужими, про що засвідчила активна дискусія опісля доповіді.

Нарешті, Лєна Крегул з великим захопленням розкрила творчий портрет Ніни Матвієнко, нагадавши про її шлях утвердження, багатогранність таланту (любов до співу, літератури та театру), відкритість до усього нового. В усіх доповідях третьокурсників відчувалася впевненість, досконалість подання матеріалу. Давався взнаки досвід участі у попередніх конференціях. Для кожного з них це була сьома конференція. Разом третьокурсники утворили такий потужній блок, що головуюча запросила до екрану їх наукового керівника, щоби особисто подякувати за високий фаховий рівень молодих доповідачів.

Яскравими були наукові виступи викладачів нашого закладу у ювілейній секції. Доповідь Вікторії Володимирівни Кумгир-Новак вразила новизною. Вона торкалася ґрунтовного аналізу опери «Василь Вишиваний» Алли Загайкевич, відомої української композиторки сучасності, випускниці Хмельницького фахового музичного коледжу імені В.І.Заремби. А от доповідь Віри Василівни Мадяр-Новак виявилася проблемною й присвячувалася методичному аналізу окремих аспектів типової навчальної програми «Музична література» для середнього підрівня мистецьких шкіл.

Загалом, конференція залишила позитивні враження. Організатори конференції були в захваті від нашого закладу. А мені під час форуму приємно було спостерігати за взаємною підтримкою третьокурсників, захопленим обміном вражень від виступів і про себе констатувати їх творче зростання. Так тримати! До нових звершень!

Вітаємо організаторів конференції з успішним її проведенням, численних учасників та їх наукових керівників! Дякуємо збройним силам України за можливість участі у чудовому науковому заході!

Віра Мадяр-Новак, викладач-методист,

кандидат мистецтвознавства