День Соборності України відзначається щороку 22 січня, у день проголошення в 1919 році Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Свято офіційно встановлене Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року, враховуючи велике політичне та історичне значення об’єднання УНР і ЗУНР для утворення єдиної (соборної) української держави.

Ідея соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві. Протягом століть її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У XVIII – на початку XX ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Акт Злуки - основоположна віха для українського державотворення. Вперше у XX столітті українська незалежність була проголошена 22 січня 1918 року IV Універсалом Української Центральної Ради. Роком пізніше, 22 січня 1919 року, у Києві на Софійській площі було проголошено Акт Злуки (об’єднання) українських земель, у тексті стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав УНР та ЗУНР, що постали на уламках російської й Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина і Угорська Україна) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка». Однак тоді об’єднання України відбулося суто символічно: вже через кілька тижнів після проголошення Акта злуки більшовики захопили Київ, пізніше поляки окупували Східну Галичину, а Чехословаччина – Закарпаття.

Перше святкування Соборності відбулося 22 січня 1939 року у Карпатській Україні (м. Хуст), на той час – автономній республіці Чехословаччини. Цього дня під синьо-жовтими прапорами відбулась тридцятитисячна маніфестація місцевого населення, яке з’їхалось до столиці Карпатської України з усіх куточків краю згадати події 20-річної давнини.

24 серпня 1991 року на позачерговій сесії Верховної Ради УРСР було ухвалено Акт проголошення незалежності України. Його підтримали українці на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року. Ця подія стала відправною точкою для відліку історії сучасної Української державності. Проявом єдності та волі українського народу до свободи став «живий ланцюг», організований патріотичними силами 21 січня 1990 року з нагоди 71-ї річниці проголошення Акта Злуки, коли мільйони українців від Києва до Львова узялись за руки, відзначаючи День Соборності. Відтоді в Україні «живі ланцюги» створювались неодноразово, символізуючи єдність (соборність) українського народу, а День Соборності відзначається на державному рівні щорічно.

Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. Нині Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Наразі, коли ворог знову прагне знищити українську державність і окупувати нашу землю, соборність є передумовою успішного опору українців російській агресії.

Виховання у молодого покоління патріотизму, національної свідомості, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності – основа, на якій ґрунтується суспільство, держава. У бібліотеці нашого коледжу студенти мали можливість переглянути видання, представлені на тематичній виставці «Україна. Дорогою правди і болю», що приурочена до однієї з найважливіших дат в історії країни – Дню Соборності України.