8 травня – День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 років

Українці у Другій світовій війні – ми пам’ятаємо!
8 травня Україна відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом та вшановує пам’ять загиблих у Другій світовій війні 1939-1945 років. Ми приєдналися до європейської традиції відзначення цієї дати. Для Європи 8 травня – точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу війни, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними.
Українці на боці антигітлерівської коаліції зробили значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини. Мільйони українців чинили спротив зі зброєю в руках у різних регулярних арміях світу, сотні тисяч боролися в підпільних і повстанських структурах. Майже всі українські підприємства були переорієнтовані на потреби оборони. Водночас українська земля була одним із основних театрів воєнних дій, місцем масштабних битв і найзапеклішого спротиву. Втрати українців у Другій світовій – приблизно 8 мільйонів осіб (із них п’ять мільйонів – цивільних та три мільйони військових).
В День пам’яті та перемоги Україна вшановуватиме кожного, хто боровся з нацизмом. Не менше заслуговують на увагу та пам’ять мирні цивільні люди, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, діти війни, примусові робітники. Адже війна – це не лише танки, гармати й масштабні бої. Це долі, мільйони маленьких і великих людських бід, які тривали роками. І сьогодні, в умовах найстрашнішої агресії, як і в часи Другої світової війни, цей день набуває особливого значення. Українці зі зброєю в руках захищають Європу і дають шанс на побудову більш тривкого миру і створення нової, справедливої, світової системи безпеки. Символом пам’яті про Другу світову війну з 2014 року в Україні, як і в Європі, є мак пам’яті. Найважливішим підсумком війни має бути вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними способами. Наша пам’ять є запобіжником від того, щоб подібні лиха ніколи не повторювалися.
