До 145-річчя від дня народження видатного угорського композитора,

блискучого піаніста та етномузикознавця

Бели Бартока

(1881-1945)

Бела Барток.

Один із найбільших реформаторів в історії музики

З ім’ям Бели Бартока пов’язані чудові сторінки не тільки в історії угорської музичної культури, а й європейської музики ХХ століття. Народився Бела Барток 25 березня 1881 року у місті Нодьсентміклош (Трансільванія), тепер Синніколау-Маре (Румунія) в сім’ї директора сільськогосподарської школи, музиканта-аматора (грав у місцевому оркестрі) і вчительки. А свій зоряний шлях Барток розпочав із Закарпаття. Після раптової смерті батька Бела  разом із матір’ю та сестрою переїжджає до м. Севлюш (Виноградів), де  Паула Барток вчителює в початковій школі з 1889 по 1892 рік.  Саме у Виноградові для Бартока відкриваються двері у його велике майбутнє. 1 травня 1892 року одинадцятирічний Бела у стінах тогочасного виноградівського жупанату дає свій перший сольний концерт, на якому виконує першу частину сонати №21 Бетховена і свою власну фортепіанну п’єсу «Течія Дунаю». Успіх концерту мав важливий наслідок: директор місцевої школи надав матері Бартока річну відпустку для поїздки до Братислави, де юний Барток отримав можливість брати уроки фортепіано та гармонії у Ласло Еркеля, сина знаменитого угорського композитора Ференца Еркеля.

У 18 років Бартока прослухав у Будапешті професор І. Томан, учень Ференца Ліста, внаслідок чого восени Барток вступає без іспитів до столичної музичної академії, де обдарований молодий музикант відразу привернув увагу. У студентські роки Бела Барток створив чимало творів, в яких помітно вплив його улюблених тоді композиторів Й. Брамса, Р. Вагнера, Ф. Ліста, Р. Штрауса. Після блискучого завершення навчання Барток як піаніст гастролює по країнах Західної Європи. В цей час приходить й перший композиторський успіх – симфонічна поема «Кошут», прем’єра якої відбулася в Будапешті, отримала великий резонанс.

В 1907 році Б. Барток отримує посаду професора в Королівський академії мистецтв. В цей період Барток починає поєднувати різноманітний фольклор, його елементи з сучасними прийомами ритму, мелодії, гармонії, колористичних барв, музична мова ускладнюється. У 1911 році особливу зацікавленість музичної громадськості привернула до себе невелика фортепіанна п’єса композитора з незвичною назвою «Варварське алегро», яка викликала такий резонанс, що ім’я автора відразу набуло популярності. Продовженням експериментів стають його найвідоміші театральні твори: опера «Замок герцога Синя борода» та балети «Чудесний мандарин» і «Дерев’яний принц».

Велику роль у долі Б. Бартока зіграла дружба і творча співпраця із відомим фольклористом та композитором Золтаном Кодаем, з яким у 1906 році почав збирати та досліджувати народну музику. Але Бартока приваблював не тільки угорський фольклор. Талановитий музикант розумів усю цінність народної творчості, тому й збирав до своєї колекції унікальні мелодії Європи, Азії, Африки. Він здійснює експедиції в Україну, Румунію, Словакію, Сербію, Турцію і навіть арабські країни. У 1913 році життя знову приведе митця до Закарпаття вже як ученого-фольклориста. Бела Барток зібрав, (але не видав) близько 80 українських народних пісень. Одним із останніх його творів є обробка української народної пісні «Я купив на ярмарку ячменю» (Барток назвав її «Горе чоловіка»).

Наприкінці 20-х років музична мова Бартока помітно змінюється: з’являються гармонійність світогляду, прагнення до ясності, лаконізму і доступності у циклі фортепіанних п’єс «Мікрокосмос», концерту для скрипки і фортепіано та ін. Композитор розвивав власну музичну мову, його твори, що стали класикою, охоплюють багато жанрів. Б. Барток залишив велику музичну спадщину, яка включає шість струнних квартетів, концерти, оперу і великий дитячий педагогічний репертуар.

У період фашистської диктатури у 1940 році Барток емігрував до США. В цей час він веде наукову діяльність в Колумбійському університеті та отримує ступінь доктора. Концертів було мало, але попри труднощі композитор створює дивовижні концерт для оркестру (1943) та третій фортепіанний концерт (1945).

Найважливіше місце у творчості Бели Бартока займають інструментальні твори – п’єси для фортепіано, 6 струнних квартетів, сонати й рапсодії для скрипки, твори для оркестру. Твори Б. Бартока увійшли до репертуару оркестрів, камерно-інструментальних, хорових колективів України і захоплюють слухачів й донині. Видатне значення мають наукові дослідження Бартока в області фольклористики. Посмертно композитор нагороджений преміями ім. Кошута (1948) та Міжнародної премії миру (1955).

На честь відомого угорського композитора названі вулиці в Ужгороді, Мукачеві, Виноградові та Берегові, місцева музична школа у м. Виноградів носить його ім’я. Меморіальна дошка встановлена на будинку, де юний Барток жив у дитинстві, а на подвір’ї ЗОШ № 3 встановлено бюст Бартока. В м. Берегово на стіні Берегівської дитячої школи мистецтв ім. Золтана Кодаї (який був другом композитора) в 2012 р. встановили меморіальну дошку на честь Бартока. На Православній набережній в Ужгороді,  навпроти будівлі Генерального консульства Угорщини, у 2020 було встановлено оновлену міні-скульптуру, тут «оселився» Бела Барток  із фонографом в руках.

Основні твори Бели Бартока

Сценічні твори

• Замок герцога Синя Борода, опера
• Чудесний мандарин, балет-пантоміма
• Дерев’яний принц, балет

Оркестрові твори

• Танцювальна сюїта (1923)
• Музика для струнних ударних і челести (1937)
• Дивертисмент для струнного оркестру (1939)
• Концерт для оркестру (1942-1943, редакція 1945)

Інструментальні концерти

Фортепіанні

• Концерт для фортепіано з оркестром № 1 (1926)
• Концерт для фортепіано з оркестром № 2 (1932)
• Концерт для фортепіано з оркестром № 3 (1945)

Скрипкові

• Концерт для скрипки з оркестром № 1 (1907-1908, 1st pub 1956)
• Концерт для скрипки з оркестром № 2 (1937-1938, 1st pub 1956)
• Рапсодія № 1 для скрипки з оркестром (1928-1929)
• Рапсодія № 2 для скрипки з оркестром (1928, 1935)

Альтові

• Концерт для альта з оркестром (1945)

Хорові твори

• Чотири словацькі народні пісні (1917)
• Cantata Profana (на румунські теми) (1930)
• Від старих часів (1935)

Камерні твори

• Соната для двох фортепіано та ударних
• Струнні квартети №1,2,3,4,5,6
• Контрасти, для кларнета, скрипки та фортепіано (1938)
• Сонати для скрипки №1,2,3
• Скрипкові дуети (44 Duos)

Фортепіанні твори

• 14 Багателей Op.6 (1908)
• Два румунські народні танці (1910)
• Allegro barbaro(1911)
• Елегія 8a, 8b (191?)
• Сонатина для фортепіано (1915)
• Румунські народні танці(1915), також аранжування для фортепіано та скрипки, а також для оркестру
• Сюїта для фортепіано, Op. 14 (1916)
• Імпровізації 20 (1920)
• Соната для фортепіано (1926)
• Im Freien (1926)
• Мікрокосмос - (1926, 1932-39)
•