Чорнобиль. Без права на забуття

26 квітня є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, вчених, медиків – всіх, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС

26 квітня 2023 року відзначаються 37-і роковини аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала найбільшою в історії катастрофою у ядерній енергетиці. Трагедія торкнулася життя кількох поколінь і завдала непоправної шкоди екології, на довгі роки перетворивши територію довкола станції на зону відчуження, позбавила домівок тисячі людей, проте найголовніше – забрала багато життів протягом 37-ти років і продовжує забирати їх сьогодні. Пережити катастрофу вдруге довелось з 24 лютого 2022 року – під час окупації російськими загарбниками, коли майже 36 днів Чорнобильська зона потерпала від їх мародерських та руйнівних дій. Окупанти вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення, електростанція 5 діб не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива. Вони спотворили вулиці Чорнобиля, залишили вибухові снаряди та небезпечні пастки, розграбували офіси підприємств та автомобілі для перевезення РАВ.

А в ніч на 4 березня 2022 року російські загарбники захопили Запорізьку АЕС, найбільшу у Європі атомну електростанцію. Розміщуючи в енергоблоках військову техніку та погрожуючи знеструмити атомну електростанцію –  окупанти загрожують ядерним ударом всьому світові. Для оцінки можливих наслідків катастрофи експерти відштовхувалися від характеристик, зафіксованих під час аварії на Чорнобильській АЕС. За їхніми словами, важливим чинником порівняння є кількість ядерного палива. На четвертому енергоблоці, що вибухнув у 1986 році, було близько 2000 паливних збірок, тоді як на ЗАЕС у шести реакторах і сховищі відпрацьованого палива їх до 18 000. При цьому до аварії на ЗАЕС може призвести не тільки її навмисний підрив, а й влучання будь-якого снаряду, або навіть масштабна пожежа.

Уперше в історії війна точиться за атомні електростанції та вперше в історії ми маємо прецедент ядерного тероризму. Адже атомні електростанції (АЕС), попри потужні системи захисту від аварій, є об'єктами підвищеної небезпеки навіть у мирний час. Варто нагадати, що під час аварії на Чорнобильській АЕС із ладу вийшов лиш один енергоблок, а наразі під прицілом перебувають усі 6 реакторів ЗАЕС. Відповідно до звіту Міжнародного агентства з атомної енергії, «ситуація в Україні є безпрецедентною. Уперше збройний конфлікт триває на території великої ядерної установки».