Музика, що з’єднала Європу й Америку: Антонін Дворжак

«Музика Дворжака ллється з нього абсолютно природно, наче вода з джерела. Його творчість позбавлена штучності чи вимушеного інтелектуалізму. Це чиста, первозданна радість творення».

(Едуард Ганслік,

найвпливовіший віденський музичний критик XIX ст.)

«Найславетніший чеський композитор у світі» - саме такий неофіційний, але стійкий «титул» закріпився за Антоніном Дворжаком серед чехів. Видатний композитор і диригент епохі романтизму уособлює головний міжнародний тріумф чеської культури.  На відміну від Бедржіха Сметани, якого в країні шанують як «батька чеської національної музики», Дворжак розвивав національні традиції й затвердив світове значення чеської музики та чеської музичної школи.

Народився Антонін Леопольд Дворжак у передмісті Праги, Нелагозевсі, у сім’ї м’ясника, власника постоялого двору Франтішека  Дворжака, який добре грав на цитрі й досить рано розпізнав обдарованість сина. Коли хлопчику виповнилось шість років, батько вирішив віддати його до місцевої музичної школи. Антонін, граючи на скрипці у сільському ансамблі та у церкві, проявив неабиякий талант та віртуозність. Переїхавши у 1853 році до свого дядька у містечко Злоніце для отримання професії різника, він водночас вивчає теорію музики та бере уроки гри на фортепіано, органі, скрипці й альті у місцевих вчителів-канторів Йозефа Томана та Антоніна Леманна. Після закінчення навчання, щоб відкрити власну справу, слід було пройти річну практику. Батько відправив Антоніна у місто Ческа-Каменце, де завдяки турботам Леманна Дворжак продовжує займатися музикою: настоятель місцевого храму, випускник празької Органної школи Франтішек Ганке вчив хлопця теорії та гри на органі. Після закінчення навчання з оцінками «дуже добре» Дворжак повернувся у Злоніци, де його чекала радісна новина: Лєманн після важких умовлянь добився згоди батька Франтішека Дворжака звільнити сина від сімейної професії і дати можливість здобути музичну освіту в Празі.

У 1857 році Дворжак переїхав до Праги і вступив до Школи органістів, де його вчителями були Й. Звонарж і Ф. Блажек. У цей час Дворжак починає складати музику, а в його перших композиціях відчувається вплив композиторів-романтиків Р. Шумана, Ф. Ліста, Р. Вагнера. Закінчивши школу, Дворжак працював спочатку в празькому концертному ансамблі,   потім грав на альті в оркестрі Празького Тимчасового театру, яким диригував інший великий чеський композитор Б. Сметана.

У 1871 році Дворжак залишає роботу в оркестрі і присвячує себе цілковито композиторській роботі. В цьому ж році відбулося перше публічне виконання вокальних творів Дворжака, а наступного, 1872 року – виконання щойно завершеної опери «Король і вугляр» під керуванням Б. Сметани та фортепіанного квінтету.

У 1873 році А. Дворжак одружився з А. Чермаковою, хористкою Тимчасового театру, з якою вони за 31 рік перебування у шлюбі виховали дев’ятеро дітей. Матеріальна скрута примушує Дворжака займатися приватною педагогічною діяльністю, а також працювати органістом у храмі Св. Войтеха. Проте в ці роки творчість Дворжака поступово завойовує визнання. Перша збірка «Слов’янських танців», опублікована у 1878 році, одразу ж стала популярною. У ці роки Дворжак уже був автором багатьох творів – симфоній, опер, концертів, камерних інструментальних і вокальних творів. Він бере участь у багатьох подіях громадського життя Праги, зближується з передовими діячами чеської інтелігенції. У 1880-і роки Дворжак розпочинає гастрольну діяльність як диригент-виконавець власних творів. У 1891 році за виконання симфонії № 8 та Stabat mater у Кембриджському університеті отримав звання доктора наук.

В 1892-1895 роках Дворжак очолює Національну консерваторію в Нью-Йорку, дає авторські концерти у Бостоні, виступає на всесвітній виставці у Чикаго. Перебуваючи у США, Дворжак надихався не лише афроамериканськими духовними співами, а й індіанською музикою, що яскраво відобразилося в знаменитій Дев’ятій симфонії «З Нового світу» - у його найвідомішому творі, який вважається однією з найпопулярніших симфоній у світі. Газета «The New York Herald» (1893) писала: «Дворжак зробив те, чого не зміг зробити жоден американський композитор. Він узяв грубі народні мотиви цієї землі і перетворив їх на чисте золото високого симфонічного мистецтва. Його нова симфонія – це тріумф, який доводить геній цього чеха».

Влітку 1893 року А. Дворжак гостює у чеської громади у Спіллвіллі. Тут, в оточенні родичів й земляків в еміграції, він створює 2 струнних квартети й сонатину для фортепіано зі скрипкою. Матеріальна невизначеність, поряд зі зростаючою популярністю в Європі й тугою за домівкою, спонукали Дворжака повернутися до Чехії.

Після повернення на батьківщину Дворжак знову викладає в Празькій консерваторії, а в 1901році стає її директором. В останні роки життя він продовжує інтенсивну творчу роботу, пише поетичну казкову оперу «Русалка», найпопулярнішу чеську оперу.

Антонін Дворжак став першим чеським композитором, який здобув справжню світову славу за життя, творчість композитора знають та люблять у всьому світі.  Твори Дворжака відрізняються мелодійністю, розмаїтістю ритму й гармонії, барвистістю інструментування, стрункістю форми. Саме Дворжак поєднав народні пісні не тільки Чехії, але і Сербії, Польщі, України, Словаччини в одному збірнику «Слов’янські танці». Концерт для віолончелі з оркестром (сі мінор) – вершина віолончельного репертуару, визнана музикантами в усьому світі. Композитор залишив колосальний спадок: 9 симфоній, 10 опер, численні камерні, хорові та інструментальні твори, які сьогодні звучать на всіх провідних філармонічних сценах світу.

За словами американського диригента і критика XX століття Майкла Тілсона Томаса: «Світ потребував Антоніна Дворжака ще до того, як він народився. Ми можемо лише висловлювати свою безмежну вдячність за те, що він жив серед нас і навчив нас слухати власну музичну душу».