До 215-річчя від дня народження німецького композитора, диригента,  музично-громадського діяча Якоба Людвіга Фелікса Мендельсона-Бартольді (1809-1847)

 «Люди часто скаржаться, що музика надто неоднозначна, їм доводиться замислюватись,

коли вони слухають, це так незрозуміло, водночас усі розуміють слова. Зі мною це відбувається навпаки,

 і не тільки щодо всієї мови, а й окремих слів»

                                     (Фелікс Мендельсон)

У великому творчому доробку видатного німецького композитора ХІХ століття Фелікса Мендельсона-Бартольді представлені майже всі жанри музичного мистецтва. Мендельсон залишив після себе багату творчу спадщину: опери, кантати, оркестрові та камерні твори, концерти, твори для фортепіано та органа, вокальні та хорові твори. По-справжньому відомим він став після написання увертюри до комедії Шекспіра «Сон в літню ніч». Частиною з музики до цієї п’єси є знаменитий «Весільний марш», який на всі часи став хітом номер один. Якщо приблизно підрахувати, скільки разів він був виконаний за весь час в різних куточках планети, то цей рекорд не зможе побити жоден інший шедевр класичної музики. Спочатку «Весільний марш» не уособлював зворушливий момент вступу в шлюб двох люблячих сердець. Він звучить під час одруження героїв Шекспіра - Осла і чарівної Королеви і є нічим іншим, як насмішкою і сатирою над пишним церемоніалом. Свого сучасного значення марш набув вже після смерті композитора, коли в якості весільної  музики його обрали майбутній король Пруссії Фрідріх III і його наречена англійська принцеса Вікторія. Дівчина дуже захоплювалася музикою і відповідально підійшла до вибору творів для церемонії одруження. Перебравши всі зразки, вона зупинила вибір на двох композиціях, однією з яких і став «Весільний марш» Мендельсона.

Якоб Людвіг Фелікс Мендельсон-Бартольді народився 3 лютого 1809 року у Гамбурзі, в сім’ї банкіра Абрагама Мендельсона, який разом з дружиною Лією прийняли лютеранство, і їхні діти були охрещені під прізвищем Мендельсон-Бартольді. Майбутній композитор з дитинства спілкувався з багатьма видатними діячами науки і мистецтва свого часу, а його батько, тонкий цінитель мистецтв, дав своєму синові й прекрасну освіту. Дід Фелікса – Мозес Мендельсон був відомим у Німеччині філософом. Велику роль у становленні майбутнього композитора мав багаторічний контакт із Й.-В. Ґете, який прищепив Мендельсонові симпатії до класичного мистецтва. Вже з десяти років Фелікс виступав як піаніст-віртуоз, тоді ж почав складати музику. Зразком для себе вважав твори Баха, Моцарта, Бетховена.

Серед сучасних йому романтиків Ф. Мендельсон займає особливе місце. Його музика, розвиваючись в руслі романтизму, тісним чином пов’язана з класичними традиціями, відрізняється бездоганним смаком, красою форми, їй властиві елегійність тону, опора на побутові форми музикування й інтонації німецької народної пісні. Класичне і романтичне начало в музиці Мендельсона складають дивовижно гармонічний сплав.  Мелодії пластичні і красиві, а оркестр, досить скромний за складом і не включає в себе рідкісні інструменти, створює, однак, тонкий романтичний колорит, що допомагає розкрити всі відтінки переживань або картин природи.

Мендельсон був прекрасним піаністом і органістом, віртуозно грав на скрипці та альті. Він із дивною легкістю наслідував віртуозним варіаціям Ф. Ліста. Почувши першу версію з «Тангейзера» Вагнера, композитор без зусиль відтворив її на піаніно. Його мистецтво імпровізації, що полягало у винятковій здатності грати музику з пам’яті, увійшло в легенди. Мендельсон був і талановитим диригентом, що пропагував кращі досягнення світової музичної культури. Завдяки його зусиллям вперше прозвучали деякі твори Генделя, Моцарта, Шуберта та інших композиторів. Було виконано «Страсті за Матвієм» Й.-С. Баха, що стало справжньою подією, оскільки «Страсті» довгий час були забуті і не виконувалися. Завдяки майстерності Ф. Мендельсона Лейпцизький оркестр Гевандгауса став одним із провідних ансамблів свого часу.

Однією з найважливіших сторін його діяльності була музично-просвітницька робота. 1843 року з ініціативи Мендельсона в Лейпцигу відкрилася перша в Німеччині консерваторія, за зразком якої були створені консерваторії в інших німецьких містах. Система музичної освіти, розроблена композитором, стала зразком для багатьох вищих музичних навчальних закладів у Німеччині й інших країнах.

Ф. Мендельсон вільно володів німецькою, французькою та англійською мовами, міг читати латинню і грецькою мовою. Він залишив дюжину досконалих малюнків і акварелей, які робив за підсумками своїх численних поїздок Європою, уславившись як оригінальний художник, а свої листи до друзів і рідних нерідко доповнював малюнками і гумористичними нотатками, що свідчило про гостроту його розуму і веселу вдачу.

Репутація Фелікса Мендельсона у колі музикантів-сучасників була дуже високою. Роберт Шуман, наприклад, називав його «Моцартом дев’ятнадцятого століття», а молодий Гектор Берліоз писав, що піаністичне мистецтво Мендельсона настільки ж велике, як і його композиторський геній. За життя у нього майже не було конкурентів, весь музичний світ шанував видатного композитора.

Музику Ф. Мендельсона можна почути у багатьох кінострічках та мультфільмах: «Гранд Тур» (2017), «Дякую за обмін» (2012), «Оксамит» (2016) – (Симфонія №4 Ля мажор під назвою «Італійська»); «Оксамит» (2016), мультсеріал «Сімпсони», «Теорія великого вибуху», «Красівці» (2015), «Менталіст» (2013), «Наречена, що втекла» (1999) – («Весільний марш»); «Опір» (2011), «Льюїс» (2010), «Одного разу» (2007), «Шоу Рена та Стімпі» (1995), «Чокнутий» (1993) – («Пісні без слів»); «Пам’ятати» (2015), «»Випробування Кейт Маккол» (2013), «З тобою чи без тебе» (1999) - (Концерт для фортепіано с оркестром №1 соль мінор).; «Моцарт у джунглях» (2014-2015) – (Концерт для скрипки с оркестром мі мінор).

Центральне місце у творчості Мендельсона займають ліричні «Пісні без слів» для фортепіано, близькі до німецької побутової вокальної музики. Ці п’єси, мелодійні і технічно нескладні, часто грають учні і студенти музичних навчальних закладів та музиканти-аматори. Отже, і студенти нашого коледжу з цікавістю переглянули нотні видання на виставці, присвяченій видатному композитору Ф. Мендельсону.