Мужність і біль Чорнобиля

26 квітня – Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу

Вибух на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року – найпотужніша катастрофа за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей та економічними збитками на протязі всієї історії ядерної енергетики.

Міжнародний день пам’яті про чорнобильську катастрофу проголошено 8 грудня 2016 року резолюцією A/RES/71/125 Генеральної Асамблеї ООН. Відзначається щорічно 26 квітня, починаючи з 2017 року і є днем пам’яті про найбільшу техногенну катастрофу та вшанування героїзму пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які брали участь у ліквідації наслідків аварії. Подвиг цих людей назавжди залишиться у літопису людської мужності та пам’яті українського народу.

Поверхня планети зазнала забруднення радіонуклідами в 400 разів більшого, ніж після вибуху атомної бомби в Хіросімі. Ядерні дощі дійшли навіть до Ірландії. Повністю електростанцію зупинили 15 грудня 2000 року. Офіційні джерела стверджують, що потрібно буде до 100 років, перш ніж станція буде повністю списана. Адже 200 тон радіоактивних матеріалів досі у реакторі Чорнобильської АЕС.

Минули десятиліття, а люди продовжують страждати від спричиненої радіацією схильностї до катаракти, серцево-судинних захворювань, зниження імунітету. Доведено, що опромінення невеликими дозами радіації може викликати тривожність та агресивність, впливає на психіку людей, особливо дітей. Зараз вважається, що найбільш розповсюдженою хворобою від викиду радіоактивних речовин у Чорнобилі є рак щитовидної залози та лейкемія. Спостерігається збільшення кількості випадків вроджених патологій, випадків народження дітей із синдромом Дауна, підвищення рівня дитячої смертності на забруднених територіях.

У використанні атомної енергетики перспективи доволі заманливі, але один невірний крок – і катастрофа неминуче зачепить усе людство. В ХХІ ст. для наступних поколінь трагічний урок Чорнобиля з   особливою гостротою і актуальністю ставить питання стабільності й миру на території держав, які володіють атомними електростанціями, в контексті захисту цих об’єктів від терористичних чи військових атак.

Це переконливо засвідчив напад на Україну 24 лютого 2022 року і розв’язана російськими агресорами війна. В її епіцентрі виявилася Запорізька АЕС і той же таки багатостраждальний Чорнобиль. У перший день війни Чорнобильська атомна електростанція була захоплена російськими загарбниками, взяті в полон захисники ЧАЕС та знищена чи вивезена частина її обладнання. Збройні Сили України звільнили Зону ЧАЕС, а Запорізька атомна станція і досі залишається під прицілом окупантів з усіма небезпеками й загрозами, що з цього випливають. Сьогодні Україна знову має боронити свою землю, стояти на охороні людства від жахливих катастроф. І завдання усього цивілізованого світу – пам’ятати гіркі уроки Чорнобиля та не допустити нових!