До 210-річчя від дня  народження українського поета, прозаїка,

 мислителя, живописця, громадського діяча

Тараса Григоровича Шевченка

(1814-1861)

 «Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю!»

(Остап Вишня).

210 років від дня народження Тараса Шевченка – це не просто черговий ювілей видатного українського поета, художника, громадського діяча. Це ювілей, який припадає на часи чи не найбільшого історичного протистояння незалежної України з російським агресором. Слово і дух великого митця в умовах повномасштабної війни проти України набувають особливої актуальності. Шевченко – воїн і символ, сьогодні, як і протягом багатьох поколінь, надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу.

Вірші Т.Г. Шевченка - то його життя. Іван Франко писав: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові свіжі й вільні шляхи професорам та книжним ученим»

На Черкащині, в селі Моринці, у родині селянина-кріпака 9 березня 1814 року народився хлопчик - майбутній великий поет та художник. Не раз можна було спостерігати таку картину: літній вечір, біля хати сидить кобзар і співає сумну пісню про панську неволю, про панщину. Засмучені кріпаки слухають його. У задумі стоїть малий Тарас, зачарований співом і музикою, що полонить вразливе дитяче серце.

Найбільшою бідою тодішнього суспільства була кріпаччина. Отже, знесення кріпацтва передбачало розвиток демократії в країні, поширення освіти, припинення колоніальної політики стосовно поневолених народів.
Виразником дум українського народу, співцем соціальної і національної свободи став Т. Шевченко. Він сказав своєму народові саме те, що потребувало загальнонаціонального усвідомлення. Царизм репресіями прагнув зупинити лавину народної шани й любові до великого сина України, а вийшло навпаки. З 1918 року вшанування пам’яті великого Кобзаря 9 березня стало в нашій країні щорічним і всенародним.

Творчість Т. Шевченка знайшла відгук у серцях людей. У другій половині XIX – на початку XX століття чи не єдиною книжкою в більшості сільських хат України був «Кобзар», вірші з якого вчили напам’ять, за ним вчилися читати.  Шевченко відіграв важливу історичну роль у розвитку української літературної мови. Його шляхом пішли найвидатніші українські письменники наступних часів – М. Вовчок, П. Мирний, І. Франко, П. Грабовський, Л. Українка й інші. Поезію Шевченка люблять усі народи. Співець українського народу по праву стоїть в одному ряду з такими титанами думки і слова, як Гомер і Шекспір, Гете і Байрон, Бальзак і Гюго, чия мистецька спадщина стала надбанням усього передового людства. Джон Ф. Кеннеді писав: «Я радий, що можу додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вклад у культуру не тільки України, яку він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є благородною частиною нашої історичної спадщини».

Значення поезії Т.Г. Шевченка важко переоцінити і в музичному мистецтві. Шевченко здобув славу одного з наймузичніших поетів світу. Вірші Шевченка перелилися широким потоком у музичні твори й охопили майже всі музичні жанри: пісні й романси, хорові мініатюри й розгорнуті хори, монументальні кантати, інструментальні п’єси, симфонічні поеми, опери, ораторії, балети. Серед музичних інтерпретаторів поезії Шевченка, М. Лисенко займає особливе місце. Його «Музика до Кобзаря» Шевченка» нараховує майже сто творів різних жанрів. Вірші великого поета надихали й інших композиторів: Г. Майбороду (опера «Тарас Шевченко»), Ю. Мейтуса (вокальний цикл «Кобзареві»), І. Шамо (фортепіанна сюїта «Тарасові думи»). Також зберіглося 835 творів живопису і графіки, що дійшли до нас в оригіналах і частково у гравюрах та копіях.

Твори Т. Шевченка перекладені більш ніж 130-ма мовами народів світу. Пам’ять про Шевченка вшановують як в Україні, так і за її межами. В світі налічується 1384 пам’ятника Шевченку – це найбільша у світі кількість монументів, встановлених діячу культури. Ім’ям поета названо топоніми, освітні та культурні заклади, космічні об’єкти, кораблі тощо. Поету присвячені фільми, скульптури і картини. Випускаються банкноти, монети, поштові марки, значки з портретами Шевченка.

Починаючи з 1962 року, щорічно присуджуються Державні премії України імені Т. Г. Шевченка в галузі літератури і мистецтва. За цей час почесного звання шевченківського лауреата удостоєні П. Тичина, О. Гончар, П. Загребельний, В. Сосюра, М. Бажан, Г. Тютюнник, Ю. Збанацький, П. Майборода, С. Людкевич, О. Кульчицька, А. Малишко, І. Драч, Л. Новиченко, Д. Павличко, М. Вінграновський, В. Стус, Б. Антоненко-Давидович, М. Жулинський, Р. Лубківський та інші митці. За рішенням ЮНЕСКО ювілеї Т.Г. Шевченка відзначалися в усіх державах світу, в багатьох із них вийшли переклади «Кобзаря».

Для справжніх геніїв їхні ідеї і творчі досягнення знаходяться поза часом. Ми глибоко  вклоняємось перед великим Кобзарем, який і сьогодні надає сили і надихає українців на боротьбу за свободу. За нами перемога! Пам’ятаймо слова нашого українського пророка:

І на оновленій землі

        Врага не буде, супостата,

  А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.