Воєнний злочин в Оленівці: місце, що стало пеклом

Пам’яті жертв трагедії в Оленівці

«Військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими».

 (Стаття 12 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими)

Два року тому на території колонії №120 в Оленівці росіяни вчинили теракт, направлений на жорстоке вбивство беззбройних та знесилених героїчних оборонців Маріуполя, яких на той момент вони утримували в полоні понад два місяці. Попередньо справу кваліфікують за ч. 2 статті 438 ККЕУ – порушення законів та звичаїв війни. Адвокат і експерт МІПЛ Андрій Яковлєв підкреслює, що Женевські конвенції гарантують безпеку військовополоненим.

Оленівська (Волноваська) виправна колонія №120 – найвідоміше місце утримання полонених та викрадених цивільних, яке після 24 лютого 2022-го року  стало катівнею для українців.

16 травня 2022 року після падіння останнього оплоту оборони українських військ у Маріуполі – заводу «Азовсталь» – його захисників, які здалися в полон, було доставлено до цієї в’язниці. Російські окупанти оголосили нібито про підготовку трибуналу. Українська влада заявляла про домовленості з російською стороною, згідно з якими військових планували відправити додому через «процедуру обміну». За кілька днів до атаки бійців полку «Азов» перевели саме у ті бараки, які опинилися в епіцентрі вибуху. Окупанти від початку не мали наміру обмінювати полонених українських військових, а натомість піддавали їх тортурам. Вибух, який стався в Оленівці 29 липня, був способом приховати неналежні умови та злочинні форми допиту. Українські полонені, які перебували в Оленівці, а згодом звільнені за обміном, розповідають, що росіяни заклали фугаси всередині бараку і поруч з ним, а потім зімітували удар артилерії. Військовослужбовці, котрі перебували в основній частині барака, одразу ж загинули. В іншій частині будівлі люди отримали тяжкі поранення, але вижили.

Ніч з 28 на 29 липня 2022 року на території колонії в селищі Оленівка перетворилася на пекло: вибух, пожежа, крики повсюди – хтось кричав від болю, хтось кликав на допомогу. Понад півсотні українських полонених загинули на місці. Поранених почали евакуйовувати лише через шість годин після вибуху, їх просто штабелями один на одного скидали в КамАЗи. Легкопоранених вирішили «лікувати» в колонії, однак своїм «методом» – їх всіх відправили до дисциплінарного ізолятора. Ці події ошелешили країну та весь світ. Серед жертв та постраждалих унаслідок теракту немає нікого зі співробітників колонії. А напередодні теракту працівникам в’язниці видали зброю, бо до того її мали тільки ті, хто по периметру охороняв територію.

31 липня 2022 року були оприлюднені супутникові фото в’язниці за 27 липня (до вибуху) і 30 липня (після), де видно, що внаслідок вибуху пошкоджена лише одна будівля – та, в якій перебували українські полонені. Це підтверджує, що епіцентр вибуху був усередині знищеної будівлі, а її стіни «погасили» вибухові хвилі та «вберегли» сусідні приміщення.

Версію з вибухом всередині бараку підтримують більшість експертів та Інститут вивчення війни. Розслідування теракту в Оленівці ведуть також українські служби, зокрема СБУ та Офіс генпрокурора. За висновками, оприлюдненими Андрієм Костіним, способом вбивства була термобарична зброя. Це доводить спланованість вбивства полонених з боку росіян. Пошкодження будівлі та жертви від пожежі, а також відсутність кратера від удару це підтверджують. Розслідування теракту суттєво ускладнене тим, що ні Україна, ні міжнародні організації не мають доступу до Оленівки, яка з 2014 року під окупацією. Тому слідству суттєво бракує даних. Україна розслідує теракт за статтею про порушення законів та звичаїв війни. Відповідно теракт вважатиметься воєнним злочином країни-терориста, а головний дипломат Євросоюзу Жозе Боррель додав, що цей військовий злочин є порушенням Женевських конвенцій.