Народні інструменти

2023 рік

Фото 2016 року

Перший ряд:  О.В.Єнченко, М.Й.Марущинець, В.М. Турлакова, С.Н.Стегней, Є.К. Собослой, М.М.Шевченко, А.А.Жужгова
Другий ряд: П.В.Стулішенко, М.О.Вігула, А.З.Хазітарханов, В.В.Марюхнич, І.Г.Дашевський, Л.Д.Ленарт, В.В.Стегней 

Відділ народних інструментів в музичному училищі працював з 1949 року. Перші викладачі відділу:С.Мартон, В.Гошовський, М.Антоненко, П.Шахов. Перший набір по класу баяна здійснено в 1951 році. Засновником класу баяна по праву слід вважати викладача П.Терещенко. Перші учні по класу баяна: В.Білей, І.Швенда, брати Хазитарханови, А.Донець, Л.Муромцева та інші. Перший керівник і засновник народного оркестру, засновник класу домри, балалайки та гітари  був В.Гошовський. Гошовський В. та С. Мартон перші викладачі по класу аранжування та інструментування.

На початку своєї діяльності секція народних інструментів (нині циклова комісія) мала малий контингент студентів, тому її часто прикріплювали до інших секцій. Перші керівники секції були: І.Сірий, В.Богородський, потім М.Антоненко, В.Білей, А.Хазитарханов, М.Керецман, А.Рощахівський, В.Стегней.

ФАКТИ ІСТОРІЇ:

Рік заснування – 1947

Завідуючі відділом: В.Л.Гошовський (1947-1949, 1953-1956), І.Ф.Мартон (1949-1953), В.М.Білей (1960-1961), М.П.Антоненко (1961-1964), А.З.Хазитарханов (1964-1975, 1976-1988), М.М.Керецман (1975-1976), А.М.Рощахівський (1988-1997), В.В.Стегней (з 1997р.)

На відділі працювали: 

по класу баяна та акордеона – І.Ф.Мартон, П.П.Терещенко, Б.Г.Затін, В.М.Білей, І.Л.Слабінський, І.Л.Дубосарський, П.О.Згонник, М.Ф.Купцова, А.М.Рощахівський, Б.А.Шпигун, М.М.Керецман, В.П.Шевченко, О.Т.Дулішкович, С.М.Хваста, С. П. Крицька, лауреат міжнародних конкурсів С. В. КрицькийІ. Г. Дашевський, В. В. Марюхнич

по класу гітари, домри – В.Л.Гошовський, М.П.Антоненко, Шахов П.Г., М.С.Чайковський, Ф.Ф.Смерічко, І.В.Вісаник, Г.П.Гохла, К.В.Дорі, Н.Мунтяну, В.В.Роман та інші.

Склад циклової комісії: 

по класу баяна та акордеона 

Стегней Володимир Васильович – голова циклової комісії, заслужений працівник культури України, «Відмінник освіти України», викладач-методист 

Хазитарханов Альберт Заянович – викладач 

Стегней Світлана Нуцівна – заслужений працівник культури України, «Відмінник освіти України», лауреат міжнародних конкурсів, викладач-методист 

Турлакова Валерія Миколаївна– викладач 

Собослой Єлизавета Карлівна – викладач 

Марущинець Мирослава Йосипівна – викладач, лауреат міжнародних конкурсів

Бровді Михайло Васильович – викладач, лауреат міжнародних конкурсів

по класу гітари, домри, цимбал: 

Вігула Михайло Олександрович –  заслужений артист України, викладач 

Ленарт Леонтій Дезидерович –  заслужений працівник культури України, викладач-методист

Стулішенко Павло Валерійович –  заслужений працівник культури України, викладач

Шевченко Мирослава Миколаївна – викладач, лауреат міжнародних конкурсів 

Жужгова Анастасія Анатоліївна – викладач, лауреат міжнародних конкурсів

Єнченко Ольга Вячеславівна– викладач, лауреат міжнародних конкурсів

Бреславський Ярослав Ігоревич– викладач, лауреат міжнародних конкурсів

Викладачі циклової комісії беруть активну участь в міжнародних конкурсах, фестивалях, конференціях, проводять активну концертну, наукову, методичну та просвітницьку діяльність, є членами журі різноманітних конкурсів і фестивалів.

Народний відділ є ініціатором проведення Відкритого конкурсу гри на народних інструментах імені Степана Мартона.

На відділ функціонують творчі колективи: оркестр народних інструментів «Віртуози Закарпаття» (художній керівник та головний диригент – Заслужений працівник культури  України, лауреат міжнародних конкурсів Світлана Стегней), ансамбль народних інструментів (керівник– Заслужений працівник культури  України  Володимир Стегней), ансамбль викладачів «Гармонія» (керівник – лауреат міжнародних конкурсів Анастасія Жужгова), які мають вагомі досягнення та проводять активну концертну діяльність.

Серед творчих досягнень, якими по праву пишається народний відділ, є численні перемоги  студентів на різноманітних конкурсах та фестивалях міжнародного та всеукраїнського рівнів.

Серед випускників відділу  –  лауреати міжнародних конкурсів, солісти, артисти оркестрів, знані викладачі, які працюють не тільки в Україні, а й за її межами, продовжуючи кращі традиції вітчизняної виконавської та педагогічної школи. А широка географія працевлаштування випускників народного відділу свідчить про високий  рівень фахової підготовки, надання якісних освітніх послуг.

Серед випускників відділу:

Віктор Плоскіна – заслужений артист України, лауреат конкурсу імені С.Турчака, головний диригент Національного академічного Великого театру опери та балету Республіки Білорусь; Лауреат Національної театральної премії республіки Білорусь. Кавалер Ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (Україна) Закінчив Львівську державну консерваторію імені М.Лисенка (1993). У 1998 став лауреатом І премії Другого Національного конкурсу диригентів ім. С.Турчака (Київ). Працював у Національному заслуженому академічному симфонічному оркестрі України, співпрацює з усіма провідними українськими симфонічними оркестрами. У 2000 – 2002 очолював Національний оперний театр Сербії (м. Нові Сад). У сезоні 2002 –2003 – головний диригент та художній керівник симфонічного оркестру Дніпропетровської філармонії, у сезоні 2004 – 2005 – головний диригент Кримської державної філармонії. У 2007 до травня 2019 – головний диригент Національного академічного Великого театру опери та балету Республіки Білорусь. З травня 2019 – головний запрошений диригент Великого театру Білорусі. Від жовтня 2019 – головний диригент Київської опери (Київського академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва). 

Йосип Франц – заслужений діяч мистецтв України, художній керівник і головний диригент симфонічного оркестру «Ренесанс», професор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського. Народився 1956 року в селі Ясіня. 1981 року закінчив Київський інститут культури, 1988-го — аспірантуру, 1997 року — Національну музичну академію по оперно-симфонічному диригуванню, клас Вадима Гнєдаша.

Від 1981 року працював в Київському університеті культури — викладач, старший викладач, доцент, 1991 — декан музичного факультету, завідувач кафедри оркестрового диригування, від 1997-го — в.о. професора.

З 1999 року — президент Всеукраїнського благолійного фонду «Українськое філармонійне товариство».

2001 року — автор та художній керівник творчого проекту "Музичні вечори в Національному заповіднику «Софія Київська» (музей Андріївської церкви). Від 2003 року — директор, художній керівник й головний диригент симфонічної капели «Ренесанс».
Юрій  Алексик – заслужений артист України, професор Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського, педагог, лауреат Всеукраїнського конкурсу музикантів-виконавців (2-га премія, Київ, 1968). Народився 21. 08. 1941, с. Великі Ком’яти. Закінчив Київську консерваторію (1964, кл. Є. Блінова, М. Геліса). Упродовж 30 років – соліст ансамблю пісні і танцю Київського військового округу. Створив і очолював ансамбль Національної філармонії «Рідні наспіви». Перекладає партитури для інструментальних ансамблів і оркестру.
Микола Попенко – заслужений артист України, художній керівник і диригент заслуженого Закарпатського народного хору, голова закарпатського осередку Національної ліги українських композиторів, хоровий диригент, композитор,  фольклорист, педагог. Попенко Микола народився 28 червня 1930 року в Рахові у родині листоноші. В 1955 році закінчив з відзнакою  Ужгородське музичне училище зі спеціальності баян,отримав кваліфікації-викладач ДМШ, диригент оркестру,артист оркестру. Працював у народному оркестрі кінотеатру імені Коперника, викладав в Ужгородському училищі культури. 1964-го почав працювати диригентом у Закарпатському народному хорі. За 5 років очолив колектив. Цю посаду обіймав 17 років. Після того працював викладачем і керівником народних самодіяльних ансамблів. Грав на баяні, акордеоні, фортепіано, балалайці та домбрі. Перші музичні твори Попенко написав на початку 50-х років минулого століття. На основі закарпатських народних мелодій створював авторські вокально-хореографічні композиції. Створив багато п'єс для фортепіано, скрипки, цитри та ксилофона. За 60 років Микола Якович записав понад 700 народних пісень, які публікували окремими виданнями. За значні заслуги в розвитку музично-пісенного мистецтва Микола Попенко був удостоєний почесного звання «Заслужений артист України», багатьох урядових нагород, став лауреатом обласної премії ім. Д. Задора в галузі музичного мистецтва, йому було присвоєно звання «Почесного громадянина» міст Ужгорода і Рахова. Помер Микола Якович Попенко 1 жовтня 2016 року на 87 році життя. У нашому краї та за його межами Микола Попенко шанована людина: почесний громадянин міст Ужгород і Рахів, лауреат обласної премії імені Дезидерія Задора, засновник і почесний голова обласної організації Національної Ліги українських композиторів, постійний член журі багатьох обласних та всеукраїнських конкурсів музичного мистецтва. А його диригентсько-хорова діяльність, яку він проніс через усе життя, давно стала надбанням нашої духовності, примножує славу нашому краю, отримала широкий резонанс та визнання за його межами.
Іван Вісаник – заслужений артист України. Народився 07.07.1945 році в м.Ужгороді, в сім'ї робітника. В 1953 р. поступив в  школу де приймав активну участь в спортивному житті, грав у оркестрі народних інструментів  та Палаці піонерів. В 1959 році після закінчення сьомого класу поступив в музичне училище, яке закінчив в 1963 році (клас викладача М.Антоненка). З 1964 року по 1969 рік навчався в Львівській державній консерваторії імені М.Ф.Лисенка по спеціальності домра (клас викладача Г.Казакова), отримав кваліфікації викладач, диригент оркестру народних інструментів. Навчаючись в музичному училищі та заочно в консерваторії І.Вісаник  розпочав свою трудову діяльність з 1962 р. до 1970р. в Ужгородській музичній школі, керував дитячим оркестром народних інструментів. З 1963 року в музичному училищі працював за сумісництвом на посаді викладача по класу домри та керівником оркестру народних інструментів, а з 1 вересня 1970 року - на постійній основі. В 1971 році І.Вісаника призначено художнім керівником Закарпатської обласної філармонії, залишившись працювати в музичному училищі за сумісництвом. Після виходу на пенсію з 1981 року по 1982 рік працював методистом музичного (інструментального)  жанру обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. З 01 вересня  1982 року І.Вісаник знову працював викладачем музичного училища, поєднуючи  з 1983 року з роботою в Ужгородському державному університеті керівником фольклорно-етнографічного ансамблю за сумісництвом. В 1978 році І.Вісаник отримав почесне звання Заслужений артист УРСР. Важка хвороба обірвала життя ще молодої людини 01.07.1989 року.

І.Вісаник виховав багатьох випускників, які сьогодні гідно представляють його школу. Серед них заслужені працівники культури України Леонтій Ленарт та Василь Гудак, Йосип Підмалівський, Тетяна Голонич, Ганна Гецко, Іван Сакаль, Василь Куруц, Оксана Геревич та багато випускників, які грали в оркестрі народних інструментів під орудую Івана Вікторовича.

І.Вісаник активно поєднував педагогічну діяльність з концертною, як соліст, керівник оркестру народних інструментів та фольклорного ансамблю.

Михайло Керецман– заслужений працівник культури України, композитор, педагога, музикант, композитор, фольклорист, автора багатьох видань музичних творів. Народився 16 квітня 1939 року у селищі Перечин у просвітителя, січового стрільця. З 1954 року  працював акомпаніатором у Перечинському районному Палаці піонерів. У Перечині він закінчив вечірню середню школу. Неодноразово виступав на районних і обласних оглядах колективів художньої самодіяльності. У 1958 рокці поступив в  Ужгородське музичне училище – навчався на відділі народних інструментів по класу баяна. З 1960 року ще будучи студентом училища, працював в Ужгородській дитячій музичній школі, де займав посаду завідуючого відділом народних інструментів, керував учнівським і викладацьким оркестрами народних інструментів.
У 1967 році він успішно закінчив оркестровий відділ Львівської державної консерваторії ім. Миколи Лисенка, де два роки проходив композицію факультативно в класі найвідомішого композитора України Станіслава Пилиповича Людкевича, гармонію у Мирослава Скорика, диригентуру  у Дениса Хабиля та Семена Арбіта, який чотири роки був головним диригентом опери у Франції, четвертий курс – у Ісака Ізраіловича Паіта.

Певний період займав посаду художнього керівника концертно-естрадного фольклорного ансамблю «Закарпаття» при Закарпатській обласній філармонії. За короткий час цей колектив домагається значних творчих успіхів і широкої популярності у Закарпатських шанувальників фольклору. Тому його колектив блискуче виступав на багатьох сценах краю та на міжнародних фестивалях в Австрії, Словаччині, Чехії, Румунії, Україні.

Михайло Михайлович понад 25 років керував народним оркестром Ужгородської дитячої музичної школи  та музичного училища імені Д.Є.Задора. З під його талановитого педагогічного крила щасливо злетіли у широкий світ мистецтва – Степан Тихоненко, (керівник ансамблю старовинної музики), Сергій Хваста, (лауреат Гран-прі міжнародного конкурсу акордеоністів у м.Страсбурзі, Франція), Віктор Плоскіна (заслужений артист України, лауреат міжнародних конкурсів, диригент), Вікторія Свалявчик, (диригент симфонічного оркестру Закарпатської обласної філармонії), Михайло Рибалко, (бувший концертмейстер Закарпатської обласної філармонії), Анастасія Жужгова, (Головний диригент Закарпатського академічного музично-драматичного театру).

Певний період Михайло Керецман був керівником фольклорного ансамблю  «Розмарія», який був створений у 1986 році і багато років працював при обласному центрі народної творчості. Михайло Михайлович став неперевершеним творцем багатьох інструментальних, широко популярних творів малих і великих форм та обробок народних пісень для оркестрів народних інструментів, ним написано багато пісень на тексти українських поетів, імпровізацій на теми угорських та словацьких народних мелодій. Ним написані полотна для симфонічного оркестру – увертюра «Чорнобиль» та «Закарпатські візерунки», 57 партитур для оркестрів народних інструментів,  романсів.

Михайло Керецман довгі роки успішно керував фольклорно-етнографічним ансамблем, який у 1985 році був створений при обласному управлінні МВ УМВС у Закарпатській області. Тоді це був гурт троїстих музик, гуслі», «Ноти пана Керецмана», «Тонкі струни дитячої душі», «Мелодії серця», симфонічна поема «Чорнобиль» та ряд інших.
Мирослав Чайковський – заслужений працівник культури України. Мирослав Степанович Чайковський народився   у с. Дубриничах, що на Перечинщині. Уже в юності обрав шлях безкорисливого служіння людям на воєдино злучених ним благородних нивах – медичної служби і рідної культури. Після закінчення Ужгородської СШ №1 із золотою медаллю (перша в Закарпатті серед випускників тодішніх десятирічок) вступив в Ужгороді одночасно у два навчальні заклади – державний університет на медичний факультет і в музичне училище.

Свій унікальний професійний вибір підтвердив спочатку успішним навчанням в обох закладах, а згодом – діловитістю, неабиякими практичними справами у двох важливих галузях нашого життя – медичній і культурно-освітній.

Водночас як справжній ентузіаст музики і народної пісні Мирослав Степанович організував у 1953 році хор при райспоживспілці, яким незмінно керував упродовж 42 років. Прославлений хор успішно виступав на різноманітних оглядах, святах і фестивалях, у селах і містах, зокрема Ужгороді, Києві, а також за кордоном, і здобув почесне звання народного.

В 1998 р. разом з однодумцями створив і церковний хор греко-католицької церкви. Понад 1300 концертів, літургійних піснеспівів подарував людям з цими хоровими колективами. Подвижницька діяльність М. С. Чайковського – зразок людяності і щедрості великого працелюба, який дарував материнське щастя, рятував життя людей і прилучав їх до одухотворюючої краси мистецтва.

М. С. Чайковський, добре знаний і шанований на Свалявщині і за її межами, обирався депутатом обласної і районної Рад, був удостоєний почесних звань – заслужений лікар і заслужений працівник культури України, відзначений іншими високими урядовими нагородами. Одну з вулиць Сваляви заслужено названо іменем незабутнього Мирослава Чайковського, а створений ним народний хор тепер також носить його ім’я.

Михайло Кужба – викладач кафедри народних інструментів України, Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського, доктор мистецтва, лауреат міжнародних конкурсів. В 2008 р. – закінчив Львівську національну музичну академію імені М.В. Лисенка по класу цимбалів (клас народного артиста України, професора Барана Т.М.), в 2010 р. – закінчив магістратуру Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (творчий керівник – заслужений діяч мистецтв України, доцент Костенко О.О., науковий керівник – кандидат мистецтвознавства, доцент Ніколаєвська Ю.В.), 2013 р. – закінчив асистентуру-стажування Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського (творчий керівник – заслужений діяч мистецтв України, доцент Костенко О.О.).

Михайло Кужба багато виступає як соліст та у складі різних колективів на різних концертних сценах України (Дрогобич, Івано-Франківськ, Київ, Луцьк, Львів, Одеса, Севастопіль, Трускавець, Харків, Ужгород) та закордону (Білорусь, Угорщина, Італія, Литва, Польща, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Чехія). Брав участь у ювілейних творчих вечорах композиторів спілки композиторів України: Б. Котюка,А. Гайденка та М. Стецюна. Мав виступи як соліст з симфонічним оркестром Харківської філармонії під керівництвом народного артиста України Ю. Янка; Молодіжним академічним симфонічним оркестром «Слобожанський» під керівництвами заслуженого діяча мистецтв України Ш. Палтаджяна та лауреата національного конкурсу П. Багинського; студентським симфонічним оркестром під керівництвом кандидата мистецтвознавства, старшого викладача Ю. Дяченка; студентським оркестром народних інструментів Харківського музичного училища ім. Б.М. Лятошинського під керівництвом заслуженого діяча мистецтв України В. Городовенко, студентським духовим оркестром Харківського музичного училища ім. Б.М. Лятошинського під керівництвом відмінника освіти України В. Боброва.

Автор проекту «Світ цимбалів», за сприяння заслуженого діяча мистецтв України, доцента Костенко О.О. Директор I Всеукраїнського конкурсу цимбалістів імені Олени Костенко.